«Бібліотечні канікули». Постскриптум: досвід Харківської обласної бібліотеки для юнацтва

«Бібліотечні канікули». Постскриптум: досвід Харківської обласної бібліотеки для юнацтва

Алла Заречіна,

завідувач сектору абонемент Харківської обласної бібліотеки для юнацтва

Якби ми поставили собі за мету препарувати бібліотечну дійсність сучасності, то перед нами в повному масштабі розгорнувся б її внутрішній мікрокосм зі своїми больовими точками та проблемами. Так, у нашій галузі не бракує цих самих проблем, і зараз вони, як ніколи, знаходяться на самому вістрі уваги громадськості. Наскільки доцільне існування класичних бібліотек в умовах сучасного суспільства? Наскільки бібліотеки конкурентоспроможні? Наскільки бібліотечні системи актуальні й передові? Знайома ситуація?

Наша робота фактично гальмується через застарілі забобони та хибне розуміння меседжів сучасних книгозбірень. І найхимерніше, що під цю нищівну хвилю дезінформації потрапляє, у першу чергу, чомусь саме категорія потенційно активних відвідувачів бібліотек. Стосовно проблем та поневірянь у нашій галузі написано не одну статтю, проведено не одну конференцію, і це є непоганою терапією, адже, за прикладом психіатрії, першим кроком до по-долання проблеми є її усвідомлення. Більш-менш реальна оцінка власних негараздів та слабких місць – це вже половина успіху. Залишається тільки акумулювати робочий та креативний потенціал колективу, на повну задіяти технічні ресурси бібліотеки, вижати максимум з можливостей соціального партнерства.

І якщо цей механізм вже запущено, то шляхів до відступу більше не існує. Найнікчемніші та більш глобальні перешкоди нівелюються за рахунок чистого ентузіазму. Сучасні бібліотекарі мають бути готові до дії 24 години на добу / 7 днів на тиждень, повинні позбутись страху перед незвичними аудиторіями та не-стандартними темами, бути відкритими до співпраці та, головне, конструктивного діалогу зі своїми користувачами.

Втім, час уже переходити від преамбули, присвяченої загальним принципам креативності сучасних бібліотек, до безпосередньої практики застосування цієї філософії. Тому без подальших зволікань пропонуємо практичний досвід нашого закладу в нелегкій справі організації літнього дозвілля для дітей та юнацтва.

А почнемо з того, що протягом чотирнадцяти днів червня в Харківській ОБЮ реалізувалася комплексна конкурсно-розважальна програма «Бібліотечні канікули», яка, попри дещо тривіальну назву, є досить незвичною та складною у виконанні формою роботи.

Доречним при цьому буде зазначити, що 2016 р. фахівцям бібліотеки довелося мати справу із вихованцями рекордної, у порівнянні з минулими періодами, кількості навчальних закладів: Цього разу в програмі взяли участь учні пришкільних таборів вісімнадцяти загальноосвітніх шкіл Московського, Немишлянського, Слобідського та Київського районів м. Харкова. Загін за загоном, у режимі нон-стоп ці юнаки й дівчата заповнювали зали нашої бібліотеки. Ще й так активно, що, за підсумками, загальна кіль-кість учасників програми «Бібліотечні канікули», склала понад 2,5 тис. чол.

А ще варто додати, що більш ніж 500 дітей і підлітків з числа учасників програми вперше у своєму житті (!) потрапили до публічноїбібліотеки. Що ж, приємно, що почеснамісіявідкрити цим юнакам і дівчатам двері у бібліотечній всесвіт та продемонструвати всю його принадність випала саме нашій обласній бібліотеці для юнацтва. І в цьому контексті, гадаємо, не сліддовго пояснювати, як здебільшого саме перше вдале знайомство назавжди закарбовується у свідомостікористувача, формуючи позитивний імідж організації.

Тим паче, що їм – нашим юним користувачам-відпочивальникам – є що згадати. Адже за весь час роботи бібліотечного табору фахівцями всіх відділів Харківської ОБЮ було проведено 88 оглядових екскурсій бібліотекою та конкурсно-розважальних заходів на теми спорту, здорового способу життя, патріотичного виховання, етнографії, історії, мистецтва, культури України, географії, літератури рідного краю тощо.

Не обійшли бібліотечні канікули увагою і друзі закладу – партнери, волонтери і просто небайдужі особистості, яких також було залучено до реалізації програми. Серед них:

– член Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістів України, міжнародної громадської організації «Міжнародна літературно-мистецька академія України» Е. Заржицька з міста Дніпро;

– харківська дитяча письменниця О. Сьомік;

– волонтери зоозахисної організації «Разом»;

– волонтер Червоного хреста, тренер з йоги М. Рєпіна;

–молодий режисер В. Заграновський з м. Косів Івано-Франківської області;

– проект Ecolending.

Розкриваючи деякі організаційні секрети, зазначимо, що ще на етапі формування програми майбутніх заходів оргкомітет бібліотеки налагодив тісний контакт із керівництвом шкіл та відповідальними за пришкільні табори, адже тематика, зміст та тривалість того чи іншого заходу підлаштовувалася під потреби конкретної аудиторії, її вік та інтереси. Керівники шкільних груп отримали нагоду самостійно обирати та відвідувати ті події, які вони вважали за необхідне. До їх уваги були презентації та творчі зустрічі, майстер-класи та різноманітні екскурси, ігротеки та конкурси. І головне, що ініціаторами, творцями та реалі заторами усіх розважальних програм були фахівці нашої бібліотеки, що, у свою чергу, гарантувало відповідальний та авторський підхід до втілення задуму.

Якщо ж узяти трохи статистики, то найпопулярнішими програмами, які були обрані найбільшу кількість разів та які відвідало найбільше юнаків і дівчат, виявились заходи, присвячені:

– патріотичному вихованню;

– історії та культурі Харківщини;

 – екологічній тематиці.

У першій групі найбільшої уваги заслуговують конкурсно-ігровапрограма«Я – українець» таекспрес-вікторина«Всімсерцем свою Україну любіть!», під час яких присутні змагалися на турнірах за звання кращого знавця України, обирали кращих виконавців державного гімну та демонстрували свої козацькі навички. Обидві програми були настільки інформаційно таемоційно насиченими, що, ми не маємо жодних сумнівів, надовго запам’ятаються присутнім.

Із заходів, присвячених етнографічній тематиці, у першу чергу хотілося б виділити гру-проект «Місто моєї мрії», яка мала форму не простої тривіальної розповіді про Харків, а цілої інтерактивної майстерні урбаністичних ідей! Так, спочатку на юних учасників заходу чекала ретельно підібрана інформація про історію, геральдику міста, його славетні та видатні місця, подана в ігровій формі. Та потім починалось головне: присутні на деякий час перетворювалися на художників, скульпторів та архітекторів і створювали власніпроекти щодо перетворенняХарковау справжнє «місто мрії». Що ж, сподіваємось, чимало з цих креативних задумів у майбутньому дійсно прикрасять вулиці нашого чудового міста і, принаймні, вирімо, що недарма так завзято «будили» урбаністичне мислення підростаючого покоління.

Подібна ж тематика місцевого патріотизму, але з ще менш формальної точки зору, була представлена в етнографічному екскурсі «Таємничий Харків». Адже, як і кожне поважне місто з історією, Харків просто насичений легендами та міфами. І тут мимоволі замислюєшся, чому ж такий привабливий та об’ємний прошарок етнографічного матеріалу, як міські легенди, оминають увагою? Наша бібліотека вирішила виправити цю прикру несправедливість і відкрити учасникам літньої програми деякі з інтригуючих харківських таємниць. Тим паче, що багато які з них базуються на цілком реальних історичних засадах.

Втім, якщо вже говорити про таємниці, то чи не найбільше учасниківбібліотечних канікул захопилисекретижиття вгармонії з навколишнім світом. Мова про заходи екологічної тематики, які отримали найширше відображення в конкурсно-розважальній програмі цього року. Чого вартий тільки той факт, що за такий короткий час роботи бібліотечного літнього табору в нас відбулося одразу дві творчі зустрічі із дитячими письменницями, які віддають перевагу саме зоозахисній тематиці.

Так, харківська письменниця Оксана Сьомік, окрім літературної діяльності, веде дуже активне соціальне життя. Вона єволонтером, захисником тварин та учасником багатьох екологічних акцій. І книга, яку Оксана презентувала в нашій бібліотеці, не тільки рясніє цікавими фактами про життя представників фауни та не гірше, ніж будь-яка енциклопедія, відкриває таємниці природи, але й учить молоде покоління головному – поважати свою планету та всіх її мешканців.

Неменш цікавою танасиченою емоціями виявилась ізустріч з дніпропетровською письменницею, членом Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістівУкраїни, міжнародної громадської організації «Міжнародної літературно-мистецької академії України» Еліною Заржицькою. Цей захід запам’ятався, у першу чергу, затишною атмосферою танеповторним авторським виконанням творів. Після перегляду мультфільмів за мотивами казок Еліни присутні отримали свої примірники збірки з автографом письменниці.

Трохи стресовим, але вкрай актуальним був майстер-клас «Еко – це круто!», який для відвідувачів літнього бібліотечного

табору провели учасники проекту Ecolending Д. Ридун та Ю. Кукліній. Вони розповіли про досвід провідних європейських країн у сфері сортування вторинної сировини та підказали, що за переробку відходів можна отримати непогані дивіденди. Ну а бібліотека тим часом раділа, що долучилася до такого важливого елементу екологічного просвітництва молодого покоління, яке, поки ще не пізно, треба навчити долати певні негативні аспекти нашого світогляду та способу життя і зберігати найголовніше – чисте довкілля рідної країни.

Яку ж мету ми переслідували, реалізуючи програму «Бібліотечні канікули»? Може, ми прагнули довести, що в умовах сучасного шаленого темпу життя, в еру високих технологій та гаджетів бібліотеки не пасуть задніх, а чесно відпрацьовують свій хліб та можуть дати фору багатьом своїм конкурентам у сфері освіти та організації дозвілля? Чи, може, що сучасна бібліотека вже не тільки в теорії, а фактично й остаточно стала таки справжнім соціокультурним центром та місцем, яке не тільки не відлякує, а й приваблює сучасну молодь? А може, що більш-менш повноцінно і дійсно плідно бібліотеки можуть функціонувати лише за умови співпраці з місцевими громадськими організаціями, волонтерськими рухами та спонсорами? Чому б і ні?

Та сучасні бібліотечні реалії жорстокіші, аніж нам хотілося б. Ми не завжди маємо нагоду розраховувати на додаткову допомогу із сторонніх джерел, і тому вимушені демонструвати дивовижну здатність до виживання, а, головне, – до адаптації та мімікрії. Левова частка успіху нашої справи залежить від того, наскільки бібліотека є медійною та не цурається будь-якого з методів піару, тому слід частішезаявляти просебе.Требадати зрозуміти,наскільки сучасна бібліотека відкрита до нових ідей та звершень.

Тому наостанок лише один заклик: працюймо та надихаймо своєю роботою інших! Адже, перефразовуючи Сергія Жадана: бібліотек, як і любові, стане на всіх.

http://www.4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/bibliosvit_2016_vol59_n3.pdf.pdf