ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ШАНОВНІ КОЛЕГИ! КАЛЕЙДОСКОП ЗНАМЕННИХ ДАТ НА 2019 РІК. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ШАНОВНІ КОЛЕГИ! КАЛЕЙДОСКОП ЗНАМЕННИХ ДАТ НА 2019 РІК. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ШАНОВНІ КОЛЕГИ! КАЛЕЙДОСКОП ЗНАМЕННИХ ДАТ НА 2019 РІК.

Translate

четвер, 27 квітня 2017 р.

«Чорнобиль не має минулого часу»


Понад 30 років, 26 квітня 1986 року, сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС.
Саме до дня вшанування пам'яті Чорнобильської трагедії 27 квітня 2017 року бібліотекарем Мурафської сільської бібліотеки Краснокутського району Дрижаног Ларисою Петрівною проведено урок пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу» для учнів 7-8 класів Мурафської ЗОШ  І-ІІІ ступеня. 
Бібліотекар ознайомила присутніх про наслідки Чорнобиля – найбільшої в історії людства техногенної катастрофи, які ще довго відчуватимуть на собі і сучасники, і прийдешні покоління. Йшлося про односельців-ліквідаторів, тисячі загубленої землі, жителів Чорнобиля, та хто першим став на захист рідної землі від невидимого ворога.
Протягом заходу бібліотекарем були продемонстровані відеоролик «Чорнобиль – від мирного атому до катастрофи», прозвучали пісні у виконанні Лілії Сандулеси «Зона», жіночого вокалізу «Плач по погиблим»,  Назарія Яремчука «Яворина». Учні 7-8 класів Юхно В.,Мельник Д., Кузуб Д., Алієва Т., Бобрицька Н., Повідаш С., Каторжин А., Китченко К., Зімарєва В., продекламували вірші про Чорнобиль .
Всі присутні могли ознайомитися з фото-вернісажем «Де була калина, там напята буда… На верху могили Чорнобилю груда».
По закінченню заходу до меморіалу землякам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС були покладені квіти.









вівторок, 25 квітня 2017 р.

Три доби за лаштунками Школи журналістики



Що ще за лаштунки? Навіщо бібліотекарю журналістська «кухня»? Ці питання можуть виникнути у Вас при першому прочитанні заголовку. Але, по-перше, Ви здобуваєте знання; по-друге,навчаєтесь правильно писати різного жанру статті, нотатки, висловлювати думки; по-третє, з'являється нагода поспілкуватися з колегами та розповісти про свій досвід роботи тощо. Ви ще вагаєтесь, розмірковуєте так чи ні? Якщо так, то мерщій восени до Регіональної школи бібліотечної журналістики.
Я відкрила в Школі для себе і в собі нові можливості та напрямки професійного зростання. Не потрібно хвилюватися, не потрібно боятися, що ти не можеш чи не знаєш. На мою думку, людина може вважити себе сучасною тільки тоді, коли вона не боїться навчатися в будь-якому віці. Візьміть за кредо сучасної людини: “Не знаю - навчусь!” Щиро дякую за сердечну атмосферу.
Ви можете скористатися матеріалами, що Я отримала на заняттях 5 Всеукраїнської школи бібліотечної журналістики в проблемно-аналітичному відділі ХОБЮ.
Бібліотечна журналістика: метод. матеріали до курсу / М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка, Харків. обл. від-ня (філія) ВГО «Укр. бібл. асоц.»; [уклад.: Л.В. Глазунова, С.М. Миценко]. – Харків, 2015. – 286 с.

                                                 Світлана Андрус, методист ПАВ
Міні – словничок з журналістики
Трендвотчинг (від англ. Trend watching) насправді дуже просто зрозуміти: це буквально «відстеження трендів». Тобто спостереження за виникненням нових явищ і тенденцій та їх розвитку.
Трендcеттінг (trendsetting) – це встановлення трендів.
Трендсеттер – той, хто ініціює і популяризує ці нововведення. Таких людей ще називають ранніми послідовниками (early adopters), першопрохідцями технологічних новинок, інноваційних ідей і проривних соціальних практик.
Трендспотінг (trendspotting) – це буквально виявлення нових трендів.
Трендхантинг (кулхантинг) — (від англ. trend — тенденція; англ.  cool — чудовий, крутий; англ. hunting — полювання) означає «полювання за тенденціями», «полювання за крутим». Термін передбачає збір інформації в середовищі потенційних споживачів і розглядається як один з інструментів трендвотчингу. Це спостереження за новими трендами, що зароджуються в суспільстві
.







четвер, 20 квітня 2017 р.

Сьогодні День китайської мови – однієї з шести офіційних мов ООН



  Рішення про відзначення 20 квітня Днем китайської мови було прийняте Департаментом громадської інформації ООН напередодні Міжнародного дня рідної мови, який відзначається щорічно 21 лютого з ініціативи ЮНЕСКО.
   Мета проведення днів шести офіційних мов ООН – розширення інформованості щодо історії, культури і розвитку кожної з мов ООН. Їх, як відомо – шість: англійська, арабська, іспанська, французька, російська і власне китайська. День китайської мови відзначається щороку 20 квітня, починаючи з 2010 року і присвячений він Цан Цзе – засновнику китайської писемності, придворному історіографу легендарного імператора Хуан-ді («Жовтий імператор»).
   Саме Цан Цзе створив набір піктограм, які згодом слугували основою для ієрогліфів. Загалом у китайській мові нараховується 80 тисяч ієрогліфів, але активно використовуються від 3 до 5 тисяч. Навіть, якщо ви вивчите 500 ієрогліфів, то зрозумієте до 80% звичайного сучасного китайського тексту. Якщо ж виникне бажання читати газети і неспеціалізовані журнали, то доведеться вчити до 3 000 ієрогліфів. Коли ж заманеться насолодитися поезією Лі Бо чи Ду Фу, або ж почитати якийсь із романів сучасного китайського письменника нобелівського лауреата Мо Яня, тоді за справу потрібно буде взятися більш серйозно і фундаментально.
   На сьогодні у світі спостерігається справжній бум на вивчення китайської мови, що є цілком природнім явищем, супутнім зростанню економічної та політичної міці держави. Не оминув він і Україну. Мову Піднебесної вивчають у багатьох школах, до того ж підготовку фахівців з китайської мови здійснюють 9 українських вишів.
   Писемна китайська мова є однією з найважчих і найдавніших мов у світі. Першим пам’яткам китайської писемності понад 6 тисяч років. На сьогодні китайською мовою послуговуються понад мільярд 300 мільйонів людей. Вона має статус офіційної мови у Китаї, Тайвані, Сінгапурі, Гонконзі, її у тій чи іншій мірі використовують у Таїланді, В’єтнамі, М’янмі, Камбоджі, Кореї, Індонезії, Малайзії та Філіппінах.

Знання іноземних мов збагачує особистість. Тому вивчайте їх, бо скільки ти знаешь мов, стільки раз ти культурна людина!


   В світі всім відома китайська мудрість. Пропонуємо ознайомитися з деякими з них.
Китайські прислів᾽я та приказки на українській мові
    Два слова: мир та спокій — дорожчі від золота.
    Як ти до людей, так і вони до тебе.
    Поглянь на себе, перш ніж інших судити.
    Допоможи ближньому — радість пізнаєш.
    Не буває приятеля без вад, та як почнеш ваду у кожному шукати, то й без друзів залишишся.
    Справжню дружбу і за тисячу скакунів не виміняєш.
    Поговір безкрилий, а літає.
    Довгий язик — драбина, по якій лихо в дім заповзає.
    Язик що сокира — може вбити.
    Птахи гинуть, корм шукаючи, люди — багатство.
    Гроші — мертвий капітал, сила — живий, а все живе краще від мертвого.
    Квітку викохують цілий рік, а милуються лише кілька днів.
    На гарні квіти легко дивитись, а вишивати їх дуже важко.
    Людина без знань — однаково, що гриб: хоч на вигляд і міцний, а за землю        погано тримається.
    Учитись — однаково, що гребти проти течії: тільки перестанеш — понесе назад.
    Застій крові до хвороби призводить, застій в думках— до безглуздя.
    Якщо квітку лаврового дерева на дно вази покласти, її аромат все одно по всій кімнаті розійдеться; якщо освічена людина навіть ім’я своє приховає, слава про неї все одно облетить увесь світ.
    Якщо помилився — провину вчинив, якщо не визнав помилки — вчинив злочин.