Українці повинні частіше отримувати культурний шок у бібліотеках.

У цій бібліотеці танцюють рок-н-рол і сальсу, займаються йогою і влаштовують вечірки найкрутіші ді-джеї Закарпаття.

                             Про вечірки й побачення в бібліотеці

Жителі Ужгорода вже давно звикли, що наша бібліотека – місце, де завжди відбуваються неординарні культурні події. За останній рік ми організували і провели понад 20 публічних заходів. Озвучу найгучніші з них, які обговорювалися за межами області. «Ніч у бібліотеці-2», особливістю якої був благодійний бібліоаукціон на допомогу бійцям в АТО та патріотичне фаєр-шоу, «Закарпатські позералки» – швидкі побачення у бібліотеці, які супроводжувалися консультаціями психолога, лікарів з обласного центру планування сімї, а також виступом відомого закарпатського рок-гурту «Триставісім», учасники якого з тих пір стали нашими активними користувачами і друзями.

Вже двічі ми провели тематичні танцювальні вечори до Міжнародного дня танців. На них відвідувачі подивилися різні види танцю, а також спробувати свої сили у різноманітних майстер-класах, які давали хореографи: рок-н-рол, танго, сальса, контемп і навіть танець живота.

Також ми організовували йогу в бібліотеці, практичну лекцію із су-джок-терапії, підкорили з користувачами Говерлу і встановили пункт буккросингу у її підніжжя.

А зараз запускаємо літню акцію «Бібліофішка», за умовами якої користувачі бібліотеки збиратимуть фішки за читання книг, відвідування клубів та отримання інших бібліотечних послуг, а потім будуть обмінювати бібліофішки на цінні призи. У планах багато різних ідей. Наразі ми активно готуємось до святкування 70-річчя бібліотеки.

                                               Про вінілову вечірку

Великого галасу наробила вінілова вечірка «Круглий звук». В нашому місті циклічно проводяться музичні вечірки «Круглий звук», на яких відомі ді-джеї Ужгорода крутять музику на вінілових платівках щоразу в інших локаціях. Однією із таких локацій стала і наша бібліотека. Спочатку керівництво відреагувало досить насторожено, але коли я розказала як все буде відбуватися, довірилось мені і згодилося, за що я їм дуже вдячна.

Особливістю цієї вечірки було те, що половина композицій, які звучали на вечорі, були із вінілового фонду бібліотеки, а всі відвідувачі мали змогу отримати читацькі квитки. Це був своєрідний експеримент, який успішно вдався і приніс відповідні результати.

Ми зруйнували стереотипи тим людям, які не відвідували бібліотеку і навіть уявлення не мали, які послуги можна отримати у сучасній книгозбірні. Ми дали нове життя вініловому фонду, який десятиліття лежав без діла, а зараз користується популярністю серед ді-джеїв міста, які після вечірки стали нашими постійними користувачами.

      (Євгенія Напуда, головний бібліотекар відділу обслуговування

Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф.Потушняка, координатор Громадського інформаційного центру, тренер Регіонального тренінгового центру за програмою «Бібліоміст».)

http://www.chytomo.com/interview/yevgeniya-napuda-ukraiinci-povinni-chastishe-otrimuvali-kulturnij-shok-u-bibliotekax

Історія дня: Як в українців з'явилася кава

      13 серпня 1684 року українець Кульчицький здійснив подвиг, за який його нагородили мішками з чорними зернами. Так він став отцем-зачинателем кавової традиції, яка з часом дійшла до міста Лева, а згодом розійшлася Україною.

   Коли у "Відні" відкрилася кав'ярня "Під блакитною пляшкою", містяни прямували туди не тільки для того, щоб посмакувати кавою по-віденські. Вони хотіли побачити легендарного господаря кав'ярні українця, козака Юрія-Франца Кульчицького, людину-легенду, яка врятувала всіх від турків.

Кожного відвідувача він радо зустрічав біля входу, питаючи по-українськи: "Як справи, братику-серденько?" (кажуть, що знамените з тих пір "братику-серденько" до сих пір існує в мові жителів Відня).

Кульчицький народився в 1640 році в селі Кульчиці – зараз це Самбірський район Львівської області. Він походив з із української шляхетної родини Кульчицьких-Шелестовичів, яка дала світові, крім автора всесвітньо відомої кави, трьох гетьманів (Конашевич-Сагайдачний, Жмайло-Кульчицький, Бут-Павлюк). Згідно з друкованими за життя Юрія Кульчицького виданнями, він, за його словами, "був родовитим поляком з королівського польського вільного містечка Самбора". Його друге ім'я, яке не використовували православні та греко-католики, вказує на його належність до спольщеного руського (тобто українського) шляхетського роду гербу Лис католицького обряду.

Український дослідник Грицай стверджує, що він був православним, як запорожець брав участь у поході на османів. Опинившись в турецькому полоні, вивчив турецьку, а після звільнення з полону став перекладачем з турецької мови в "Орієнтальної Торгової Компанії", яку заснували віденські купці. Збагатившись на цій посаді, перебрався до Леопольдштадту під Віднем, а невдовзі — до самого Відня, де відкрив власну торгову компанію. Торгував східними товарами: килимами, шовком, перлами та ювелірними виробами.

   В 1678 році він покинув торговельну діяльність і став надвірним австрійським кур'єром між Габсбурзькою монархією та Османською імперією. Ви спитаєте – до чого тут взагалі кава? Зачекайте ще трошки, Кульчицький, а за ним і сюжет нашого оповідання, поступово до неї підбираються.

Так от, Кульчицький став кур'єром.

     І от як це було.

Православна моя Україна

День хрещення Київської Русі-України відзначають у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

    27 липня 2017 року в привітній Володимирівській сільській бібліотеці Краснокутського району було проведено годину духовності «Православна моя Україна» (присвячену Дню хрещення Київської Русі-України) для всіх селян.      

Бібліотекар, Катерина Петрівна Юхно, розповідала про те, що нам пощастило народитися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, тут жили наші діди-прадіди, тут живуть наші батьки. Саме тут корінь нашого народу, що сягає сивої давнини.  

Як організатор заходу бібліотека запросила протоієрея Свято-Преображенського храму отця Олександра Шило, який розповів історію Хрещення Київської Русі. Завдяки Хрещенню Русі було відкрито двері для кардинальних змін в житті держави: розвитку писемності, літератури, мистецтва.

В годині духовності брали активну участь учні Мурафської ЗОШ: Коваленко Н., Дончик Н, Савко А., Корнієнко О., Гончарова Д. – читали вірші про рідну Україну.

Протягом тижня у бібліотеці діяла виставка «Ікони, вишиті на полотні». Читачі бібліотеки та гості заходу могли помилуватися витворами рук талановитих майстринь. Вишиті ікони – це справжє диво, приємно, що у нас є такі талановиті майстрині. Роботи Мельнік Ол., Юхно В., Юхно О., Орєхова Т., Юхно К.Л., Жирова Т., Кучеренко Н.

Також по закінченню заходу усі присутні ознайомилися з книжковою тематичною експозицією «Історичне значення Хрещення Русі».                 

Книга чи кіно?!.

Що для Вас первинне книга чи кіно? Що бере у тенета сюжет книги чи специфічні ефекти кінострічки? Пропонуємо ознайомитися з літературними творами, чиї кіноверсії вийдуть СКОРО на екрани й ті твори, що зацікавили продюсерів кіноіндустрії. Ви ще встигнете їх прочитати ;)

Світова література:

Темна вежа

Стівен Кінг, 2004   Екранізація: "Темна вежа" (The Dark Tower)

Режисер: Ніколай Арсел

У ролях: Кетрін Винник, Ідріс Ельба, Меттью МакКонахі, Еббі Лі, Джекі Ерл Хейлі

Прем'єра: 27 липня 2017

Для тих, хто любить полоскотати нерви прочитанням літературного хоррора, справжньою панацеєю є спадщина Стівена Кінга. "Темна вежа", без сумнівів, є одним з найпопулярніших циклів творів. Читачеві належить разом зі стрільцем Роландом відправитися на пошуки так званої "Темної вежі", на якій тримається благополуччя всього світу. Герою необхідно врятувати все людство від хаосу і розрухи.

Вбивство у Східному експресі

Агата Крісті, 1934  Екранізація: "Вбивство у Східному експресі" (Murder on the Orient Express)

Режисер: Кеннет Брана

У ролях: Дейзі Рідлі, Джонні Депп, Пенелопа Крус, Джуді Денч, Кеннет Брана, Майкл Пенья, Мішель Пфайффер, Дерек Джекобі

Прем'єра: 23 листопада 2017 року

Подумати тільки, цій історії знаменитої детективної письменниці Агати Крісті вже більше 80 років! Але ж вона й досі є актуальною основою для гостросюжетного кіно. Нову екранізацію «Вбивства у Східному експресі» на суд глядача представить британський постановник та актор Кеннет Брана.

За сюжетом, екстравагантному детективові Еркюлю Пуаро, роль якого виконає сам Брана, належить взятися за вельми незвичайну справа. Пуаро опинився на поїзді, що застряг у сніговому полоні. У цьому експресі був убитий американець з темним минулим. Практично всі пасажири мають мотиви для цього злочину, тому відразу ж потрапляють під підозру.

Сучасна українська література

Екранізація "Ворошиловграда" романа С.Жадана

Зйомки фільму "Ворошиловград" за однойменним романом Сергія Жадана розпочнуться 31 липня 2017 року. Відбуватимуться вони в районі Старобільська на Луганщині та в Київській області.

Головні ролі в стрічці зіграють Олег Москаленко, Олексій Горбунов, Руслана Хазіпова, Володимир Ямненко, Георгій Поволоцький та інші.

Руслана Хазіпова – одна із учасниць гурту Dakh Daughters​ lovelylife.in.ua.

  "Це історія про кожного з нас, про землю і коріння, – каже актриса. – Хто ми – покоління, яке опинилось на зміні століть, між епохою Радянського Союзу і незнаного зараз та тут? Ми вівці або ж творці?"

Варіант постеру фільму з фб-сторінки режисера Ярослава Лодигіна​

lovelylife.in.ua

"У романі описано важкі події, але при цьому там багато гумору, – говорить Лодигін. – Хочеться почути з екрану діалоги Сергія Жадана, які, мені здається, абсолютно тарантінівські"

Книга Скрябіна "Я, Побєда і Берлін" екранізують в Україні

Компанія Star Media екранізує книгу Кузьми Скрябіна "Я, Побєда і Берлін".

Про це під час Одеського міжнародного кінофестивалю заявив генеральний продюсер Star Media Влад Ряшин, передає "Детектор медіа".

  "Ми цілий рік займалися девелопментом, нарешті прийшли до якісного синопсису цієї історії, який можна розвивати в повноцінний сценарій. Ми також маємо підтримку дружини Андрія – Світлани Кузьменко", – розповів продюсер.

Книгу "Я, Побєда і Берлін" було видано видавництвом "Фоліо" у 2006 році. Це літературний дебют українського співака, письменника, телеведучого та фронтмена гурту "Скрябін" Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна).

Події відбуваються навколо старого й пошарпаного автомобіля марки "Побєда", на якому простий хлопчина Андрій зі своїм другом Бардом подорожують до столиці Німеччини, потрапляючи в різні пригоди. В основі повісті — пригоди з життя самого Андрія Кузьменка.