Основні цілі Міністерства культури, молоді та спорту України до 2025 року
29 вересня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив і вніс до Верховної Ради Програму діяльності Уряду до 2025 року.
Згідно з Документом, основними цілями Міністерства культури, молоді та спорту України є:
Ціль 4.1. Українці відчувають свою приналежність до єдиного українського культурного простору
Показники ефективності
• Більшість громадян розуміють, усвідомлюють та поділяють візію України (роль і місце України в світі, роль та відповідальність держави, роль та відповідальність громадян перед собою, перед іншими громадянами, перед державою, перед світом)
• Індекс ідентичності: відчуття громадянами своєї приналежності до України із збереженням етнічного, релігійного та культурного різноманіття
Громадяни України мають відчувати себе частиною єдиного українського культурного простору. Для того, аби досягти цієї цілі, ми плануємо створення спеціальних змістовних програм в національних музеях – посилення інституційної спроможності музеїв, підвищення професійного рівня персоналу, перехід від системи “зберігання” до системи “пізнання і комунікації”, посилення міждисциплінарності в культурі.
Ми будемо замовляти виконання державним театрам, концертним залам, філармоніям сучасних українських і сучасних світових мистецьких творів (не менше 30%), що має спричинити розвиток українського композиторського, перекладацького, режисерського, письменницького і виконавського соціального капіталу, його інтегрованість у глобальний контекст і посилення суб’єктності держави.
Також ми підтримуватимемо створення суспільно значущого контенту (у тому числі кіно-, теле-, радіо-, цифрового, літературного контенту), що сприяє відчуттю громадянами своєї приналежності до України, розумінню та усвідомленню візії України, сприяє тому, що громадяни поділяють візію України.
Ми плануємо запустити програми, які будуть стимулювати школярів та молодь подорожувати Україною (в 2020 році – 250 тисяч, з 2021 року – не менше 500 тисяч школярів та молоді щороку).
Ціль 4.2. Люди мають вибір і можливість споживати доступні культурні послуги
Показники ефективності
• Збільшення вдвічі кількості людей, що відвідують культурні події як в цілому, так і секторально (візуальне мистецтво, театри, книжкові фестивалі, музейні проекти, музика, виставкові проекти тощо)
Ми плануємо збільшити кількість місць проведення суспільного діалогу – від будівництва Музею сучасного мистецтва, завершення проектів будівництва Музею та Меморіалу Небесної сотні та другої черги Музею Голодомору до державної підтримки створення культурно-соціальної інфраструктури в громадах – мультифункціональних центрів, які повинні стати однією з головних “магнітних” точок кожного окремого регіону.
Покращення якості культурних послуг ми будемо забезпечувати за рахунок підвищення конкуренції, запроваджуючи державну підтримку проектів, програм, а не утримання колективів; відкриття державних закладів культури для альтернативних проектів і заходів; запуск закупівель до Музейного фонду предметів культури.
Ми підвищимо прозорість та ефективність системи за рахунок залучення додаткових ресурсів на розвиток пам’яток через механізм державно-приватного партнерства управління об’єктами; створення і наповнення національного реєстру даних про об'єкти культурної спадщини; запровадження єдиного електронного квитка для всіх мистецьких і культурних закладів; суттєвого посилення відповідальності за недбале ставлення до національної спадщини; створення умов для легального ринку творів мистецтва через закони про арт-ринок та переміщення культурних цінностей.
Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12–14% ВВП.
Посадові оклади
(тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом
множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний
коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з
копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище – заокруглюються до однієї
гривні.
