Православна моя Україна

День хрещення Київської Русі-України відзначають у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

    27 липня 2017 року в привітній Володимирівській сільській бібліотеці Краснокутського району було проведено годину духовності «Православна моя Україна» (присвячену Дню хрещення Київської Русі-України) для всіх селян.      

Бібліотекар, Катерина Петрівна Юхно, розповідала про те, що нам пощастило народитися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, тут жили наші діди-прадіди, тут живуть наші батьки. Саме тут корінь нашого народу, що сягає сивої давнини.  

Як організатор заходу бібліотека запросила протоієрея Свято-Преображенського храму отця Олександра Шило, який розповів історію Хрещення Київської Русі. Завдяки Хрещенню Русі було відкрито двері для кардинальних змін в житті держави: розвитку писемності, літератури, мистецтва.

В годині духовності брали активну участь учні Мурафської ЗОШ: Коваленко Н., Дончик Н, Савко А., Корнієнко О., Гончарова Д. – читали вірші про рідну Україну.

Протягом тижня у бібліотеці діяла виставка «Ікони, вишиті на полотні». Читачі бібліотеки та гості заходу могли помилуватися витворами рук талановитих майстринь. Вишиті ікони – це справжє диво, приємно, що у нас є такі талановиті майстрині. Роботи Мельнік Ол., Юхно В., Юхно О., Орєхова Т., Юхно К.Л., Жирова Т., Кучеренко Н.

Також по закінченню заходу усі присутні ознайомилися з книжковою тематичною експозицією «Історичне значення Хрещення Русі».                 

Книга чи кіно?!.

Що для Вас первинне книга чи кіно? Що бере у тенета сюжет книги чи специфічні ефекти кінострічки? Пропонуємо ознайомитися з літературними творами, чиї кіноверсії вийдуть СКОРО на екрани й ті твори, що зацікавили продюсерів кіноіндустрії. Ви ще встигнете їх прочитати ;)

Світова література:

Темна вежа

Стівен Кінг, 2004   Екранізація: "Темна вежа" (The Dark Tower)

Режисер: Ніколай Арсел

У ролях: Кетрін Винник, Ідріс Ельба, Меттью МакКонахі, Еббі Лі, Джекі Ерл Хейлі

Прем'єра: 27 липня 2017

Для тих, хто любить полоскотати нерви прочитанням літературного хоррора, справжньою панацеєю є спадщина Стівена Кінга. "Темна вежа", без сумнівів, є одним з найпопулярніших циклів творів. Читачеві належить разом зі стрільцем Роландом відправитися на пошуки так званої "Темної вежі", на якій тримається благополуччя всього світу. Герою необхідно врятувати все людство від хаосу і розрухи.

Вбивство у Східному експресі

Агата Крісті, 1934  Екранізація: "Вбивство у Східному експресі" (Murder on the Orient Express)

Режисер: Кеннет Брана

У ролях: Дейзі Рідлі, Джонні Депп, Пенелопа Крус, Джуді Денч, Кеннет Брана, Майкл Пенья, Мішель Пфайффер, Дерек Джекобі

Прем'єра: 23 листопада 2017 року

Подумати тільки, цій історії знаменитої детективної письменниці Агати Крісті вже більше 80 років! Але ж вона й досі є актуальною основою для гостросюжетного кіно. Нову екранізацію «Вбивства у Східному експресі» на суд глядача представить британський постановник та актор Кеннет Брана.

За сюжетом, екстравагантному детективові Еркюлю Пуаро, роль якого виконає сам Брана, належить взятися за вельми незвичайну справа. Пуаро опинився на поїзді, що застряг у сніговому полоні. У цьому експресі був убитий американець з темним минулим. Практично всі пасажири мають мотиви для цього злочину, тому відразу ж потрапляють під підозру.

Сучасна українська література

Екранізація "Ворошиловграда" романа С.Жадана

Зйомки фільму "Ворошиловград" за однойменним романом Сергія Жадана розпочнуться 31 липня 2017 року. Відбуватимуться вони в районі Старобільська на Луганщині та в Київській області.

Головні ролі в стрічці зіграють Олег Москаленко, Олексій Горбунов, Руслана Хазіпова, Володимир Ямненко, Георгій Поволоцький та інші.

Руслана Хазіпова – одна із учасниць гурту Dakh Daughters​ lovelylife.in.ua.

  "Це історія про кожного з нас, про землю і коріння, – каже актриса. – Хто ми – покоління, яке опинилось на зміні століть, між епохою Радянського Союзу і незнаного зараз та тут? Ми вівці або ж творці?"

Варіант постеру фільму з фб-сторінки режисера Ярослава Лодигіна​

lovelylife.in.ua

"У романі описано важкі події, але при цьому там багато гумору, – говорить Лодигін. – Хочеться почути з екрану діалоги Сергія Жадана, які, мені здається, абсолютно тарантінівські"

Книга Скрябіна "Я, Побєда і Берлін" екранізують в Україні

Компанія Star Media екранізує книгу Кузьми Скрябіна "Я, Побєда і Берлін".

Про це під час Одеського міжнародного кінофестивалю заявив генеральний продюсер Star Media Влад Ряшин, передає "Детектор медіа".

  "Ми цілий рік займалися девелопментом, нарешті прийшли до якісного синопсису цієї історії, який можна розвивати в повноцінний сценарій. Ми також маємо підтримку дружини Андрія – Світлани Кузьменко", – розповів продюсер.

Книгу "Я, Побєда і Берлін" було видано видавництвом "Фоліо" у 2006 році. Це літературний дебют українського співака, письменника, телеведучого та фронтмена гурту "Скрябін" Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна).

Події відбуваються навколо старого й пошарпаного автомобіля марки "Побєда", на якому простий хлопчина Андрій зі своїм другом Бардом подорожують до столиці Німеччини, потрапляючи в різні пригоди. В основі повісті — пригоди з життя самого Андрія Кузьменка.

Трилер, драма, детектив і пригоди на двох континентах – 5 нових книжок літа

Буквально всі сюжети книжок цього огляду покликані розігнати літню млявість і додати адреналіну до життя. Адже пригоди трьох жінок на двох континентах, шпигунський детектив, містичний трилер і гумористична фантасмагорія, як бачимо, відрізняються за жанрами, але єднає їх одне – це справді захоплююче чтиво.

Марта Холл Келлі. Бузкові дівчата. – К.: Нора-Друк, 2017

Напружене дійство у цьому романі, що не відпускає читача до самого трагічного фіналу, виправдане самою історичною ситуацією. Адже дія відбувається наприкінці 1930-х років, коли на світом нависла загроза війни, триває протягом Другої світової одразу на двох континентах, а завершується вже вкінці 1940-х гіркими наслідками воєнної історії. Яка увірвалася в життя трьох героїнь, тих самих «дівчат в цвіту», кардинально його змінивши. Чи могла подумати співробітниця французького консульства в Америці, що її подорож до Парижу обернеться не лише святом романтики, але й буднями окупації? І чи сподівалась її майбутня подруга з Польщі, що її юність мине у боротьбі з окупантами у підпільному русі опору? І тим більше не мріяла ні про що, крім лікарської кар’єри третя героїня роману, ставлячи досліди на людях у німецьких концтаборах. У фіналі всі троє дожили, відповідно, до відродженого кохання, знайденої дитини і Нюрнберзького процесу, але об’єднала всіх трьох не лише фантазія автора, але саме життя. Яке триває іноді навіть після смерті.

Джессі Келлерман. Чтиво. – Х.: Фабула, 2017

У цьому романі життя викладача літератури потрапляє у вир зовсім інших, не міщанських пристрастей. Стається це після смерті його давнього друга, відомого письменника, автора шпигунських трилерів, яка сталася в результаті морської катастрофи. Успіхові друга герой завжди заздрив, одруженню з його колишньої дівчиною – так само. «Погортав сторінки до кінця поминальної книги і знайшов чисту. На хвильку задумався. «Любий Білле,— написав він. – Ти сучий син». При цьому, як фахівець, він бачив усі вади і сучасної літератури, і творчості свого друга. Схема була відома, «агент у у відставці, виявляється причетним до складної справи, що включає одну або кілька з наступних деталей: убивство з політичних мотивів, атака терористів, загублена дитина, викрадення дуже важливих документів, що, коли публіка дізнається, можуть спровокувати ядерну війну». Іронія роману в тому, що отримавши після смерті друга все, що хотів, ставши коханцем його дружини, привласнивши чужий роман і славу, герой потрапляє у такий самий «міщанський» світ інтриг і обману. Утім, читається цей роман на одному подихові, а короткі, на пару сторінок, розділи поволі набувають професійних ознак справжнього шпигунського трилеру. «Він витяг дезодорант-електрошокер і стиснув його в лівій руці. Не дуже сильно, не дуже слабо. Відкрив ніж-зубну щітку, стиснув його в правій руці. Не дуже сильно, не дуже слабо. Пригадав поради Сокдолейгера. Нехай зброя стане продовженням тіла. Не стискай кулаки. Дій. Він підняв зубну щітку і тричі постукав у двері. Спочатку не почув нічого, потім пролунали кроки, і двері відчинилися».

Сергей Головачёв. Лысая гора. – К.: Каяла, 2017

…Відомі київські топоніми несподівано розквітають в цьому містичному романі у всій своїй демонічній красі. Вибудовуючи при цьому мапу не знайомого з дитинства міста, а суцільного капища прадавніх сил, переплетення енергетичних зон, різноманітних місць сили, де нині розташовані цивільні установи. Саме тут судилося розгорнутися карколомному сюжету про боротьбу Добра і Зла. «Геопатогенная зона проходит по краю Центрального ботанического сада и тянется далее по холмам, при этом языческая статуя Родины-матери соседствует с золотыми куполами Киево-Печерской лавры, а самое проклятое в Киеве здание Верховной рады находится на одной оси с перманентно-революционным Майданом Незалежности, лежащим во впадине бывшего Козьего болота». Таким чином, відьми, лісовики, зомбі та вампіри – словом, все військо Люцифера стикається з християнським сьогоденням І невинна екскурсія на Лису гору, де відьми збираються на шабаш, обертається на легіон летючих думок про наше минуле – невже з ним треба боротися лише скиданням бовванів, як свого часу вчинив князь Володимир з Перуном, що загуркотів у Дніпро? Хай там як, але розплата не забариться. «Не обращая внимания на сарказм, бледный всадник победоносно отрапортовал: – Зато мир завоёван нами! – И готов к освобождению? — спросила первая голова. – И готов к освобождению, – подтвердил бледный всадник. – А где же ваш мессия? – спросила вторая голова. — Скоро будет, – ответил бледный всадник. – Он уже в пути».

Олег Шинкаренко. Череп. – К.: Люта справа, 2017

Фантастика у даному випадку не лише в тому, що автор-журналіст «прорвався» в літературу своїм романом в «однойменному» жанрі, адже вона, ця сама фантастика, як слушно зауважує Юрій Макаров у передмові, завжди вважалася другорядним чтивом. Натомість цього разу це навіть не вигаданий фантастичний сюжет у цілком буденних українських реаліях, а поєднання «того, що маємо» в одному флаконі сучасного роману. «Череп» – це весела і страшна суміш про село і місто, російських зайд і вітчизняних хвойд, одночасно памфлет і фантасмагорія, а також безперечна пародія на Леся Подерв’янського. Звичний буддизм куркульської філософії тут поєднаний із не менш трафаретними пригодами «руського міра», що верхи на танку, розмальованому, як матрьошка, в’їздить у наше сьогодення. Звісно, один геополітичний міф грузне в болоті другого, а разом виходить гарячий, просто таки палаючий ринковий виріб на злобу дня. «- Ти не чув, що там горить? – питається в романі Іван Череп в свого діда-гуру, такого собі Тисячолітнього Миколая з прози не лише Подерв’янського, але й Загребельного. – Та що там горить. Ясно, що там горить. Це всім давно відомо. У цьому нічого нового немає. Вже ж і не перший день горить, можна до того й звикнути, — відповів Панкрат, не відриваючи погляд від газети». Від цієї «фантастики» так само важко відірватися, але ще важче не надірватися, зрозумівши, що й з журналістського сміху проза буває.

Олександр Завара. Песиголовець. – К.: Видавництво Жупанського, 2017

Герой цього «етнографічно-релігійного», а насправді – містично-детективного трилеру, за сюжетом, втрачає популярність, але його думки щодо її відновлення цілком слушні. «Дехто вважає, що письменники – це справжні маніяки. І якби вони не писали твори, то убивали б людей і заплутували справу таким чином, щоб вона стала схожою на гру», – підказують нам рецепт успіху. Втім, сам герой нікого не вбиває, за нього це роблять персонажі давньої історії нашого краю, які втручаються в його життя від самого дитинства. Прагнучи знайти карколомний сюжет для свого роману, наш герой з «казковим» імям Іван Побиван їде з родиною до Прикарпаття, щоб навідатися до таємничої Галявини вічної роси. Адже саме в цих місцях, ще в дитинстві, він бачив іконку Святого Христофора із зображенням песиголовця, і саме це, на його думку, може стати основою нового тексту. Хай там як, але чергової «психоделічної» історії в дусі «Трохи пітьми» Любка Дереша з енергетичними вампірами і туристичними страшилками ми не дочекаємося, бо все тепер реально і насправжки. А як інакше може бути в казковому лісі? В якому, додамо, від часу масового навернення язичників-полян у християнство живуть лісоруби-людожери, а також цей самий вовкулака Сіроманець, що врятує героїню, але не читача – від захоплення черговою майстерною містифікацією.