Що ще за лаштунки? Навіщо бібліотекарю журналістська «кухня»?
Ці питання можуть виникнути у Вас при першому прочитанні заголовку. Але,
по-перше, Ви здобуваєте знання; по-друге,навчаєтесь правильно писати різного жанру
статті, нотатки, висловлювати думки; по-третє, з'являється нагода
поспілкуватися з колегами та розповісти про свій досвід роботи тощо. Ви ще вагаєтесь, розмірковуєте так чи ні? Якщо так, то
мерщій восени до Регіональної школи бібліотечної журналістики.
Ви можете скористатися матеріалами, що Я отримала на
заняттях 5 Всеукраїнської школи бібліотечної журналістики в
проблемно-аналітичному відділі ХОБЮ.
Бібліотечна
журналістика: метод. матеріали до курсу / М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім.
В.Г. Короленка, Харків. обл. від-ня (філія) ВГО «Укр. бібл. асоц.»; [уклад.: Л.В.
Глазунова, С.М. Миценко]. – Харків, 2015. – 286 с.
Світлана Андрус, методист ПАВ
Міні – словничок з журналістики
Трендвотчинг (від англ. Trend watching) насправді дуже просто
зрозуміти: це буквально «відстеження трендів». Тобто спостереження за виникненням
нових явищ і тенденцій та їх розвитку.
Трендcеттінг (trendsetting) – це встановлення трендів.
Трендсеттер – той, хто ініціює і популяризує ці нововведення. Таких
людей ще називають ранніми послідовниками (early adopters), першопрохідцями
технологічних новинок, інноваційних ідей і проривних соціальних практик.
Трендспотінг (trendspotting) – це буквально виявлення нових трендів.
Трендхантинг (кулхантинг) — (від англ. trend — тенденція; англ. cool — чудовий, крутий; англ. hunting — полювання) означає «полювання за тенденціями»,
«полювання за крутим». Термін передбачає збір інформації в середовищі
потенційних споживачів і розглядається як один з інструментів трендвотчингу. Це
спостереження за новими трендами, що зароджуються в
суспільстві
.
Щиро дякую, пані Світлано! З Вами так приємно спілкуватися!
ВідповістиВидалити