Україна в пеклі Голокосту

 

Трагедія українського голокосту, геноциду, влаштованого нашому народові більшовицькою росією, стала досліджуватися відносно недавно. Майже до самого відродження державної незалежності України у 1991 р. про неї не можна було навіть згадувати, не наражаючись на репресії. Жахлива катастрофа, яка забрала життя близько 10 мільйонів,  стала найбільш масштабною за кількістю жертв, і водночас, найменш відомою з поміж трагедій ХХ століття.

Ми зобов’язані зробити все, аби  наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства. До 27січня  - Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у читальній залі Сахновщинської дитячої бібліотеки-філії оформлено книжкову виставку-спомин «Україна в пеклі Голокосту», де представлено художню та історичну літературу, що розповість про жорстоку політику переслідування та масового винищення українців, євреїв, ромів нацистами під час Другої світової війни лише за етнічну, расову, національну… приналежність та повідає страшні факти, як от те, що в Голокості Україна втратила:

·         1,5 мільйони євреїв, а загалом за роки Другої світової війни Україна втратила 5 мільйонів цивільного населення,

·         ще 3-4 мільйони військових, що воювали в різних арміях,

·         28 тисяч сіл і 700 міст було зруйновано…

 

 

Сьогодні дії нацистів Другої світової війни легко можна порівняти з нинішніми діями армії росії. Здавалося, це жахіття залишилося назавжди в минулому. Але через 82 роки в Україні, у центрі Європи, це знову повторилося. Розстріли, масові поховання. Ті, хто влаштовував геноцид у 1941-му, і ті, хто влаштовує геноцид у 2022, 2023-му, – однакові злочинці, яким дорога лише до міжнародного трибуналу.

День пам'яті жертв Голокосту - це не лише вшанування тих, хто загинув від рук нацистів, але й мільйонів жертв інших геноцидів у всьому світі. Тож, цього дня і не тільки, давайте пам’ятати,  як важливо бути толерантним до переконань інших людей, відмінностей між ними та за будь-яку ціну протистояти поширенню ненависті й зла, аби ця страшна трагедія ніколи не повторилося в майбутньому.

 

 

 

Гідність, що міцніша понад смерть

27 січня  2023 року бібліотекарем Колонтаївської сільської бібліотеки – філії була представлена виставка-пам’ять «Гідність, що міцніша понад смерть» присвячена трагічному  Дню пам’яті Героїв Крут.

    

Кожного року  29 січня в Україні вшановують пам’ять 300 сміливих, мужніх юнаків, які загинули за свободу та незалежність молодої держави.

      На рубежі 1917 – 1918 р.р. розгорнулася інтервенція російських військ в Україну. Керівництво УНР мусило кинути проти неї переважну частину своїх військ. Було створено загін із числа добровольців (студентів, гімназистів),який було кинуто для зміцнення залізничної станції Крути під Ніжином. Бій ішов між 4-ох-тисячною армією Муравйова та 300 – ми студентів,які захищали Київ. 29 січня 1918 року ця молодь під тиском  переважаючих сил російських більшовиків опинилася у центрі бою без належної підтримки, але не відступила. 300 оборонців Крутів полягли смертю хоробрих. Нечисленні полонені були закатовані. Дивом врятувалися одиниці з числа добровольців. Цей бій , як і його значення, посідають одне з чільних місць у новітній історії Української держави ,а  подвиг став символом героїзму, патріотизму та жертовності  української молоді  у боротьбі за незалежність України.

Слід сказати, що бій під Крутами довгий час був своєрідним табу, темною, як старанно замовчувалася радянською історичною наукою. І лише після набуття Україною незалежності з’явилися більш – менш справедливі оцінки подій, які відбулися на Чернігівщині 29 січня 1918 року, а у 2006 році було відкрито Меморіал пам’яті героїв Крут на залізничній станції Крути .

       Виставка-пам’ять була розрахована на категорію читачів – юнацтво та молодь. Книги представлені на виставці здебільшого історичного характеру,але  також мали місце і нові  книги художнього змісту, де      безпосередньо  розповідається, не тільки про сам  бій під Крутами, а і про дії  героїв  тих подій. На ці книги  і  було акцентовано увагу відвідувачів бібліотекарем.

 

Моя УКРАЇНА - єдина країна

 «ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, ДИРЕКТОРІЯ СПОВІЩАЄ НАРОД УКРАЇНСЬКИЙ ПРО ВЕЛИКУ ПОДІЮ В ІСТОРІЇ ЗЕМЛІ НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ» - такими словами розпочинався Універсал Директорії ( найвищого органу державної влади того часу) про злуку Західної та Східної України в одну державу. Що ж то була за подія?  Дві українські  держави , УНР та  ЗУНР, заявили про своє прагнення  до об’єднання в одну державу.

104 роки тому 22 січня Україна стала єдиною, незалежною та соборною.  Щоправда незалежність ця тривала не так довго, як цього хотіли українці. Радість від цього історичного об’єднання була затьмарена  негативним розвитком подій - з півночі прийшла більшовицька орда. Але акт злуки між УНР та ЗУНР, урочисто проголошений на Софіївській площі у м. Києві, став символом і орієнтиром для всіх хто боровся за незалежність України у  20 столітті.

Свобода, Незалежність, Соборність – цінності, які завжди були, є і будуть шановані в Україні. Саме до цього дня присвячено історично-патріотичну виставку Сахновщинської дитячої бібліотеки-філії «Моя Україна – єдина країна», що функціонує у читальній залі книгозбірні з 18 січня 2023 р. Надзвичайно актуальна і нині книжкова виставка привертає увагу читачів бібліотеки та пропонує замислитись над історією нашої країни, сьогоденням та майбутнім українського народу. Крім того до уваги наших читачів патріотичний арт-флешмоб (у відео форматі) – з любов’ю намальовані дитячими руками малюнки, що втілюють дитяче бачення нашої вільної, квітучої й соборної неньки України.  На жаль біль і страждання нашого народу ще не закінчились. В цей тяжкий для України час ми знову  боремось за свою єдність, волю,  свободу. Ми щиро вдячні усім дочкам і синам України, які сьогодні захищають нашу державу від ворога. І саме діти нашої країни, серед яких і  юні читачі нашої бібліотеки – майбутнє України, єдиної, незламної, соборної. Слава Україні! Героям Слава! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

          

.

 

Пріоритети МКІП на 2023 рік

 МКІП окреслило пріоритети, за якими буде рухатися вперед у 2023 році:

збереження та повернення людського капіталу і стійкість культурних інституцій;

реалізація політики подолання наслідків тоталітарного впливу та русифікації;

організація мистецьких проєктів за кордоном;

робота над відновленням діяльності українських ЗМІ на звільнених від російських загарбників територіях, посилення присутності українських ЗМІ у світі.

Крім того, міністерство ставить перед собою такі завдання:

імплементація євроінтеграційного закону про медіа;

   реалізація важливих проєктів у царині збереження та популяризації культурної спадщини;

   відновлення бібліотечних фондів;

  фандрейзинг для української культури та медіа; відновлення інвестицій у креативні індустрії.

“Це, звісно, не вичерпний перелік. Перед нами щороку постає все більше викликів, але ми навчилися ці виклики гідно зустрічати, швидко адаптуватись та мати «план Б». Ми знаємо нашу мету. Отже спільними зусиллями, кожен на своєму фронті, щодня наближатимемо перемогу України”, – додав Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

Зрозуміло, що  подолання наслідків тоталітарного впливу та русифікації, відновлення бібліотечних фондів, фандрейзинг – безпосередньо стосується і бібліотек.

І тут маємо активізувати увагу на новому документі, який а саме – Указ Президента України №4/2023,  який увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.

До санкційного списку РНБО включено 119 фізичних осіб, які є «пропагандистами смерті», адже кожний з прямо чи опосередковано закликали вбивати, захоплювати, красти в Україні.

Зокрема, під санкції потрапили Образцова Є.В., Аллегрова І. О., Білан Д. М., Доліна Л. О., Дюжев Д. П., Газманов Р. О., Харатьян Д. В., Кіркоров П. Б., Міхалков М. С., Проклова О. І., П’єха Стас, Скляр О. Ф., Шуфутинський М. З., Успенська Л. З., Якубович Леонід та багато ін.

Також під санкціями опинилися троє громадян України: телеведуча Жанна Бадоєва, співачка Лоліта Мілявська, яка також має громадянство РФ та Ізраїлю, і футболіст Анатолій Тимощук.

На жаль, наприкінці 90-х, на початку 2000-х років публічні бібліотеки (особливо міські) отримали певну кількість книг, присвячених вищезазначеним «звьоздам».

 На часі проаналізувати бібліотечні фонди за розділами розділи 7 Мистецтво. Архітектура. Ігри. Спорт та 9 Географія. Біографії. Історія.

Пам’ятаємо, що в умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах види документів, зазначених у санкційному списку, є неприпустимим з точки зору інформаційної безпеки нашої країни та впливу на суспільну свідомість громадян.

https://oth.nlu.org.ua/?p=7026