Другий день Всеукраїнської науково-практичної конференції

Акцентуємо вашу увагу на цікавих виступах дня: робота Секції 2.

Серед спікерів цього дня були фахівці Музею імені Іллі Репіна (м.Чугуїв) та Народного музею історії Херсонського державного аграрно-економічного університету.

СЕКЦІЯ 2. Краєзнавчі ініціативи бібліотек, музеїв, архівів, освітніх установ та громадських організацій у формуванні національної свідомості

Шевченко Ольга Олексіївна, КЗ «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради, заступник директора музею з наукової роботи (м. Чугуїв)

 Проєктна діяльність художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна в умовах воєнного сьогодення: шляхи деколонізації спадщини та формування локальної ідентичності

  Досвід Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна, який у 2024 році реалізував проєкт «Ілля Рєпін: далекий близький», демонструє практичні шляхи вирішення цих завдань, поєднуючи наукові дослідження, освітні та інтерактивні формати для залучення різних цільових груп. Мета статті – проаналізувати досвід реалізації проєкту деколонізації культурної спадщини Іллі Рєпіна в умовах воєнного часу та визначити його вплив на формування локальної ідентичності. Проєкт «Ілля Рєпін: далекий близький» реалізувався Художньо-меморіальним музеєм І. Ю. Рєпіна у партнерстві з ГО «РЄПІНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР» за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. За мету ставилося переосмислення постаті уродженця міста Чугуїв, відомого художника Іллі Рєпіна та його творчості, яка викликає неабиякий інтерес та зацікавленість серед української спільноти. Для локальної міської громади його ім’я є брендом, проте залишається фігурою контраверсійною. Основним джерелом знань та уявлень про митця до сьогодні є радянські тексти, де оптика тоталітарної доби превалює.

Музей, на підставі результатів краєзнавчих досліджень останніх 20 років, намагався донести нову інформацію про дитинство та юність художника, щоб змінити акценти сприйняття особистості, в першу чергу до найбільш чутливої аудиторії чугуївської міської громади – молоді. Для наповнення новим контентом були використані форми роботи Молодіжного центру «Кампус», який був партнером у проєкті, переважно ігрового та пізнавального формату.

Повний текст доповіді: Шевченко Ольга ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ХУДОЖНЬО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ І. Ю. РЄПІНА В УМОВАХ ВОЄННОГО СЬОГОДЕННЯ: ШЛЯХИ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ СПАДЩИНИ ТА ФОРМУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

                  

Токовило Оксана Валеріївна, Наукова бібліотека Херсонського державного аграрно-економічного університету, завідувач відділу (м. Херсон)

Витяг з рекомендацій науково-практичної конференції

Спираючись на результати обговорення зазначених питань, а також з урахуванням висловлених пропозицій, конференція рекомендує:

- підтримати позиціонування бібліотек як інституцій національної пам’яті, зокрема, активізувавши інформаційну підтримку цієї діяльності;

- підтримати пропозицію про визнання Всеукраїнського дня краєзнавства, який наразі є професійним святом, державним святом;

 - визнати необхідність підготовки проєкту нового нормативного документа з питань краєзнавчої роботи бібліотек;

 - продовжити роботу з фіксації подій російсько-української війни, збирання відомостей про краян учасників російсько-української війни;

 - продовжити інформування про події російсько-української війни, особливо локальні, в т.ч. з використанням інструментів, що забезпечують доступ до найширшої аудиторії – соціальні мережі, тематичні інтернет-проєкти;

 - продовжити співпрацю бібліотек з архівами, музеями, краєзнавчими осередками, культурними товариствами тощо з метою створення локальних архівів подій російсько-української війни;

 - приділяти особливу увагу питанням збереження краєзнавчих фондів та електронних ресурсів, в т.ч. шлях створення страхових копій, використання хмарних технологій або розміщення на сторонніх захищених ресурсах;

 - створювати й розвивати електронні ресурси бібліотек з локальної історії, зокрема, про події й факти, що перебували під забороною або замовчувалися за імперського та радянського часів;

 - продовжити роботу з повернення у широкий обіг відомостей про політичних, громадських, культурних, релігійних діячів, краєзнавців, митців, літераторів, вчених, імена яких були вилучені з інформаційного простору за часів імперського та радянського режимів;

 - ініціювати або долучатися до проєктів, що сприяють інтеграції української культури у світовий простір.

https://nibu.kyiv.ua/media/uploads/2025/11/06/viii-chytannia_rekom.pdf