Інформація. Бібліотека. Людина.

 Інформація для людини, це всілякі сигнали та відомості які передаються між людьми усно, жестами чи письмово, а також цілий ряд інших способів, спрямованих на передачу та сприйняття деяких даних усіма нашими органами чуття, які потенційно могли б бути відповідно оброблені та виведені на рівень нашої свідомості. Всі часи інформація займала в житті людини одну з найважливіших позицій. Інформаційна сфера існування людей піддавалася і піддається всіляким рухам, коліванням, лавиноподібним наростанням, так званим «інформаційними вибухами» і навпаки обмеженням, скороченням, відомим як «інформаційний голод», а також низки інших трансформацій і змін.

Щорічно у останній п'ятниці листопада відзначається Всесвітній День Інформації. 2025 року Всесвітній день інформації – 28 листопада .

Вчені та фахівці, громадські та державні діячі, що сприяють розвитку та прогнозуванню проблем інформаційних технологій, а також процесів у різноманітних галузях господарства та інформаційно-виробничої діяльності знаходяться у постійному пошуку рішень, що стосуються інформаційної складової нашої громадської та соціальної життя. Інформаційне навантаження у сучасному співтоваристві досить потужне і всі спроби його оптимізації активно сприяють раціональному використанню цього інформаційного потоку.

Бібліотека та інформація пов'язані між собою, оскільки бібліотека є установою, яка збирає, зберігає та надає доступ до різних типів інформаційних ресурсів . Вона виступає як культурно-освітній заклад, інформаційний центр та місце для розвитку особистості, виконуючи інформаційну, комунікативну та культурно-просвітницьку функції. 

Зв'язок бібліотеки та інформації

Збір та збереження інформації:  Бібліотеки збирають, опрацьовують та зберігають різноманітні інформаційні ресурси, включаючи друковані матеріали (книги, журнали), рукописи, аудіовізуальні та цифрові носії.

Надання доступу:  Головна функція бібліотеки – надання доступу до цих ресурсів користувачам. Це включає створення каталогів для пошуку та обслуговування читачів.

Роль інформаційного центру:  У сучасному світі бібліотека є важливим інформаційним центром, який допомагає людям орієнтуватися в інформаційному просторі та розвивати інформаційну культуру.

Розвиток особистості:  Бібліотеки сприяють розвитку особистості через доступ до знань, навчання, а також через заходи, що стимулюють спілкування та обмін думками.

Сучасні цифрові бібліотеки:  Існує також концепція електронних бібліотек, які є розподіленими інформаційними системами для зберігання та використання електронних документів, таких як текст, графіка, аудіо та відео.

Інші значення терміну «бібліотека»:  Варто зазначити, що термін «бібліотека» також використовують у комп'ютерних науках для позначення набору об'єктів чи підпрограм для вирішення схожих завдань, наприклад бібліотеки функцій у програмуванні. 

Значення і вплив, який чинить інформація на людину досконально так до кінця і не вивчено.

 https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=309&year=2025

«Арттерапія – дієвий формат роботи бібліотек у реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?»

                              

19 листопада 2025 року у форматі Zoom відбулася онлайн-конференція «Арттерапія – дієвий формат роботи бібліотек у реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?». Захід об'єднав фахівців дитячих та юнацьких бібліотек Харківщини для обговорення інноваційних підходів до підтримки емоційного добробуту дітей та молоді засобами творчості, бібліотерапії та арттерапевтичних практик.

Організатором конференції виступила КЗ «Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва» ХОР, фахівці якої представили власні напрацювання.

Колеги Богодухівської та Краснокутської Публічних бібліотек розповіли про свій досвід роботи у цьому напрямку.

Учасники ознайомилися з низкою практичних кейсів та ефективних рішень  від КЗ «Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва»

Тетяна Смєкалова , завідувач Відділу науково-методичної роботи та бібліотечного маркетингу, у виступі «Арттерапія у бібліотечній практиці» окреслила ключові підходи до впровадження арттерапевтичних методик у роботі дитячих та юнацьких бібліотек, акцентувавши на їх ролі у психологічній підтримці юних користувачів.

Марина Басалкевич , провідний бібліотекар інтернет-центру та працівниця молодіжного простору KO_LABА , презентувала тему «Молодіжний простір KO_LABА – арттерапевтичний майданчик: експерименти, креатив та підтримка ментального здоров'я молоді» , продемонструвавши сучасні формати роботи, що поєднує.

Другий день Всеукраїнської науково-практичної конференції

Акцентуємо вашу увагу на цікавих виступах дня: робота Секції 2.

Серед спікерів цього дня були фахівці Музею імені Іллі Репіна (м.Чугуїв) та Народного музею історії Херсонського державного аграрно-економічного університету.

СЕКЦІЯ 2. Краєзнавчі ініціативи бібліотек, музеїв, архівів, освітніх установ та громадських організацій у формуванні національної свідомості

Шевченко Ольга Олексіївна, КЗ «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради, заступник директора музею з наукової роботи (м. Чугуїв)

 Проєктна діяльність художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна в умовах воєнного сьогодення: шляхи деколонізації спадщини та формування локальної ідентичності

  Досвід Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна, який у 2024 році реалізував проєкт «Ілля Рєпін: далекий близький», демонструє практичні шляхи вирішення цих завдань, поєднуючи наукові дослідження, освітні та інтерактивні формати для залучення різних цільових груп. Мета статті – проаналізувати досвід реалізації проєкту деколонізації культурної спадщини Іллі Рєпіна в умовах воєнного часу та визначити його вплив на формування локальної ідентичності. Проєкт «Ілля Рєпін: далекий близький» реалізувався Художньо-меморіальним музеєм І. Ю. Рєпіна у партнерстві з ГО «РЄПІНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР» за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. За мету ставилося переосмислення постаті уродженця міста Чугуїв, відомого художника Іллі Рєпіна та його творчості, яка викликає неабиякий інтерес та зацікавленість серед української спільноти. Для локальної міської громади його ім’я є брендом, проте залишається фігурою контраверсійною. Основним джерелом знань та уявлень про митця до сьогодні є радянські тексти, де оптика тоталітарної доби превалює.

Музей, на підставі результатів краєзнавчих досліджень останніх 20 років, намагався донести нову інформацію про дитинство та юність художника, щоб змінити акценти сприйняття особистості, в першу чергу до найбільш чутливої аудиторії чугуївської міської громади – молоді. Для наповнення новим контентом були використані форми роботи Молодіжного центру «Кампус», який був партнером у проєкті, переважно ігрового та пізнавального формату.

Повний текст доповіді: Шевченко Ольга ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ХУДОЖНЬО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ І. Ю. РЄПІНА В УМОВАХ ВОЄННОГО СЬОГОДЕННЯ: ШЛЯХИ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ СПАДЩИНИ ТА ФОРМУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

                  

Токовило Оксана Валеріївна, Наукова бібліотека Херсонського державного аграрно-економічного університету, завідувач відділу (м. Херсон)

Витяг з рекомендацій науково-практичної конференції

Спираючись на результати обговорення зазначених питань, а також з урахуванням висловлених пропозицій, конференція рекомендує:

- підтримати позиціонування бібліотек як інституцій національної пам’яті, зокрема, активізувавши інформаційну підтримку цієї діяльності;

- підтримати пропозицію про визнання Всеукраїнського дня краєзнавства, який наразі є професійним святом, державним святом;

 - визнати необхідність підготовки проєкту нового нормативного документа з питань краєзнавчої роботи бібліотек;

 - продовжити роботу з фіксації подій російсько-української війни, збирання відомостей про краян учасників російсько-української війни;

 - продовжити інформування про події російсько-української війни, особливо локальні, в т.ч. з використанням інструментів, що забезпечують доступ до найширшої аудиторії – соціальні мережі, тематичні інтернет-проєкти;

 - продовжити співпрацю бібліотек з архівами, музеями, краєзнавчими осередками, культурними товариствами тощо з метою створення локальних архівів подій російсько-української війни;

 - приділяти особливу увагу питанням збереження краєзнавчих фондів та електронних ресурсів, в т.ч. шлях створення страхових копій, використання хмарних технологій або розміщення на сторонніх захищених ресурсах;

 - створювати й розвивати електронні ресурси бібліотек з локальної історії, зокрема, про події й факти, що перебували під забороною або замовчувалися за імперського та радянського часів;

 - продовжити роботу з повернення у широкий обіг відомостей про політичних, громадських, культурних, релігійних діячів, краєзнавців, митців, літераторів, вчених, імена яких були вилучені з інформаційного простору за часів імперського та радянського режимів;

 - ініціювати або долучатися до проєктів, що сприяють інтеграції української культури у світовий простір.

https://nibu.kyiv.ua/media/uploads/2025/11/06/viii-chytannia_rekom.pdf

 

Всеукраїнська науково-практична конференція «Поєднати минуле, сучасне й майбутнє»: краєзнавство на захисті історико-культурної спадщини України»

                             
5-6 листопада 2025 року  фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва стали слухачами Всеукраїнської науково-практичної конференції  «Поєднати минуле, сучасне та майбутнє»: краєзнавство на захист історико-культурної спадщини України»  у межах  Восьмих краєзнавчих читань  пам'яті академіка Петра Тронька.

На пленарному та секційних засіданнях обговорювалися питання:

Краєзнавчі ініціативи бібліотек, музеїв, архівів, освітніх установ та громадських організацій у формування національної свідомості:

• Проєктна діяльність культурних установ в умовах воєнного сьогодення
• Сучасні підходи до збереження культурної спадщини України
• Міста та села України – локальний простір ідентичності
• Репресоване краєзнавство: людський вимір національного відродження
• Інтеграція української культури у світовий простір

Краєзнавча діяльність бібліотек: крізь годину і випробування:

• Теоретичні, організаційні та методичні аспекти бібліотечного краєзнавства
• Краєзнавчі фонди бібліотек у сучасних умовах: формування, збереження,промоція
• Цифрова пам'ять краю: електронні ресурси бібліотек у відтворенні локальної історії
• Збереження пам'яті: особистості в історії краю
• Взаємодія бібліотек з місцевою краєзнавчою спільнотою

Формування сучасної системи підготовки бібліотечних кадрів: виклики, можливості та інновації.

На відзначення 110-річчя відомого історика, краєзнавця, пам'яткоохоронця, організатора музейної справи, академіка НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька відбудеться Круглий стіл  «Петро Тимофійович Тронько – фундатор національного краєзнавства».

Програма заходу за посиланням:

https://nibu.kyiv.ua/media/uploads/2025/11/04/programa_gBlJiru.pdf

 Акцентуємо вашу увагу на цікавих виступах дня: пленарне засідання та робота Секції 1.

Серед доповідей культурної спільноти були фахівці ХДНБ імені Короленка

5 листопада. Перший день конференції був наповнений виступами  на пленарному засіданні та СЕКЦІЯ 1. «Краєзнавча діяльність бібліотек: крізь годину і випробування», а також паралельно проходив Круглий стіл, присвячений ювілею видатного краєзнавця Петра Тронька.

           Спікерка з Української історичної бібліотеки Маньковська Руслана Вікторівна розповіла про творчий науковий шлях та заходи, що були проведені до ювілейних дат Петра Тронька.

Модератор Ольга Михайлова представила посібник, присвячений науковій праці попередньої спікери  - Маньківській Руслані Вікторівні.

Продовжила виступи Ніна Олександрівна Волошінська, заступниця генерального директора з наукової роботи Національної історичної бібліотеки України (м. Київ)

Виступ Наталії Розколупи познайомив нас з новими законодавчими нормами в межах національної пам'яті. Наталя Володимирівна зазначила, що, на жаль, рекомендації ЮНЕСКО та Закон України мають деякі різні інституції пам'яті.