Сьогодні – 37-річниця аварії на Чорнобильській АЕС. 26 квітня 1986 року Україну (у той час — Українську РСР) та весь світ сколихнула жахлива екологічно-соціальна катастрофа, що вважається однією з найбільших за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Вибух та сильна пожежа, руйнація атомного реактора… Територіями України, білорусі, частиною рф та країн Європи прокотилася хмара радіоактивних речовин, що забрали життя та здоров’я величезної кількості людей.
Наша країна заплатила високу ціну за ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, яка триває й донині. Вже багато свідків тих подій пішли з життя, а ті, що живі, все частіше вимушені звертатися до лікарів. З часом людська пам'ять зберігає все менше подробиць тих жахливих подій, але оповіді потерпілих внаслідок аварії людей , що живуть на сторінках книг є безсмертними. Так, у читальній залі Сахновщинської дитячої бібліотеки-філії відкрито книжкову виставку-спомин «Чорнобиль: гіркий спомин…». На виставці представлена різноманітна, як наукова, так і художня література, що розповість про трагедію Чорнобиля: причини, наслідки аварії, недоліки в експлуатації обладнання… та долю людей, які з 26 квітня 1986 року стали ліквідаторами, переселенцями й постраждалими від аварії на Чорнобильській АЕС.
Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, усе одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. І наша пам'ять, і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому й неживому. Ми будемо жити! І намагатися ніколи більше не допустити нових Чорнобилів, не завдати рідній землі страждань і мук. Урятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо все, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полину!
Немає коментарів:
Дописати коментар