Культурна спадщина ( Всеукраїнська науково-практична конференція)

 

20-23 серпня 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва стали учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Міждисциплінарні підходи та практики збереження, вивчення та промоції культурної спадщини»  (у рамках кроссекторального проєкту «Україна: історія, культура .

 Місце проведення: Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса.

Організатори:

Міністерство культури України

Державна архівна служба України

Одеська національна наукова бібліотека

Український національний підкомітет програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу»

Департамент культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОДА

Одеське відділення Національної спілки краєзнавців України

Факультет історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова

   

З вітальним словом до аудиторії звернулася Богдана Лаюк, заступник Міністра культури України .

Міністра культури України . Вона наголосила на особливій важливості проведення таких професійних зустрічей в умовах повномасштабної війни та після чергової атаки на Київ. За її словами, саме у такі моменти особливо важливо продовжувати професійну діяльність, створювати простір для діалогу, обміну ідеями та пошуку нових рішень.

Тематичні напрямки роботи конференції:

·  міждисциплінарні підходи до збереження та вивчення культурної спадщини: теорія та практика;

·  культурне наслідування в умовах війни: загрози, виклики та стратегії захисту;

·  інституції пам'яті як осередки дослідження, збереження та промоції культурної спадщини;

·  міжнародне партнерство та культурна дипломатія як інструменти захисту та промоції спадщини;

· регіональна та локальна спадщина у загальноукраїнському та світовому контексті;

·  краєзнавчі дослідження як складова вивчення культурної спадщини;

·  цифрові технології у збереженні, вивченні та популяризації культурної спадщини;

·  нематеріальна культурна спадщина: документування, збереження та передача традицій.

Особливо приємно, що на конференції доповідачами були й представники культурних закладів Харкова:

·  Цифрова театральна архівістика як простір інституційної співпраці: досвід порталу «Театральна рибальство» та Харківської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки

Вікторія Хворостенко , театрознавець, сценограф, методист Харківської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки, керівник літературної частини Харківського академічного театру музичної комедії (м. Харків). 

·  Харківський «Піквікський клуб» і репресії 1930-х років ХХ століття у вищій школі

Галина Павлова , завідувач відділу рідкісних книг та рукописів Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків).

·         Ревіталізація історичних підземних просторів як міждисциплінарна практика збереження та промоції культурної спадщини

Ірина Споденець, кандидат культурології, начальник музейного сектору Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут".

·         Збереження документальної спадщини як складова інституційної стійкості бібліотеки в умовах війни: досвід Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка

Катерина Вірютіна , заступник директора з бібліотечної роботи;

Оксана Непочатова, завідувач відділу наукової організації та використання основного фонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (м. Харків).

·         Пряникарство Слобожанщини

Валентина Сушко, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України (м. Харків – Київ). 

Загалом у конференції брали участь 62 доповідачі. Усі доповіді були дуже цікавими та змістовними. Дякуємо організаторам за насичену та актуальну програму заходу.

Ще деякі спікери:

Карло Колоннелла , директор Італійського інституту культури в Україні, сказавши про традиційні історичні та культурні зв'язки між Україною та Італією.

За словами Карло Колоннеллі, культура є значущою складовою дипломатиї та простором, що дозволяє зберігати та розвивати людські зв'язки навіть у найскладніші періоди. Він підкреслив багатство української культурної спадщини, представленої літературою, мистецтвом, архітектурою, кухнею та іншими культурними проявами, та зазначив, що захист української культури сьогодні є водночас захистом європейської культурної спадщини.

«Формування політики з охорони нематеріальної культурної спадщини на рівні громад» Валентина Дем'ян, старший науковий співробітник Інституту культурології Національної академії мистецтв України, заступник директора ГО «Центр розвитку Демократія через культуру »

«Резиденції баронів Бруницьких у Галичині»

Микола Закусов, директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина», аспірант кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін факультету історії, педагогіки та психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (м. Стрий, Львівська область)