Мандрівка бібліотеками Львівщини

 

05 листопада 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва брали участь в онлайн зустрічі «Мандрівний МетодБус: досвід на колесах, ідеї – без обмежень!» публічними бібліотеками Львівщини. Підготували цей захід ВГО Українська бібліотечна асоціація та публічні бібліотеки Львівщини.

З вітальним словом виступили:

Оксана БРУЙ, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Вікторія ЗАДОРОЖНА, голова Секції працівників публічних бібліотек.

Модератор –  Олена Шматько, завідувачка науково-методичного відділу КЗ ЛОР «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека» представила програму марафону.

Програма онлайн марафону

Зупинка 1. «Бібліотека – цифровий навігатор громади»

• «Від книжки до податкової знижки – у бібліотеці все під силу» (м. Пустомити);
• «Запеклі турніри на бібліотечній кібер-арені» (с. Містки);
• «БібліоХаб: від першого кліка до великого успіху!» (м. Турка).

Зупинка 2. «Безбар’єрний маршрут»

• «Безбар’єрність all inclusive: заїжджай, навчайся, підкорюй цифровий світ» (м. Жидачів);

• «Цифрові можливості без бар’єрів. Як хаб цифрової освіти перетворює непевність на незалежність» (м. Сокаль);

                                       

                     

• «Перевірено лапкою, схвалено серцем!» (м. Новий Розділ).

Зупинка 3. «Клік за кліком до власного контенту: хаб єднає таланти»

• «Коли цифрові навички римуються з мріями» (м. Яворів);
• «Коли мрія стає твоїм першим ІТ-стартапом» (м. Броди).

Зупинка 4. «Цифрова свобода без лапші на вухах: розрізняємо фейки, створюємо тренди»

• «Маршрутка безпечного Інтернету» (селище Красне);
• «Дельфіни на курорті!: бібліотечне розслідування» (м. Моршин).

Зупинка 5. «Цифрова свобода без віку: від онлайн шопінгу до селфі з онуками»

• «Розвиток цифрових компетенцій: магія хабу» (м. Ходорів);
• «Коли вік не перепона: цифрова освіта поруч» (м. Шептицький);
• «Ваші відгуки – наша мотивація» (м. Стрий).

 

«Мандрівний МетодБус» – це проєкт, що триває вже три останні роки, про інноваційну діяльність публічних бібліотек територіальних громад Львівщини, де кожна зупинка окрема цифрова локація. Для тих, хто шукає нові ідеї та хоче обмінюватися кращими бібліотечними практиками, Секція працівників публічних бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація ініціювала цей онлайновий марафон.

Переглянути запис можна за покликанням:

Тревел-шоу Хабів цифрової освіти публічних бібліотек Львівщини  https://www.youtube.com/watch?v=fbftaEgSw7E

Обмін досвідом у сфері цифрової освіти

 04 листопада 2026 року методисти Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва брали участь в онлайн зустрічі «Бібліотеки для ветеранів: обмін досвідом у сфері цифрової освіти», організованій Українська бібліотечна асоціація спільно з Публічною бібліотекою ім. Лесі Українки (м. Київ).

Фахівці Бібліотеки імені Лесі України Інна Іванова та Олена Виноградова  презентували практичний досвід роботи з цифрової освіти для людей старшого віку, а також окреслено перспективи розвитку цього напряму в діяльності публічних бібліотек.

Також можна ознайомитися з діяльністю бібліотеки в соцмережі фейсбук.

Публічна бібліотека імені Лесі Українки, м. Київ

https://www.facebook.com/LUkLibrary/?locale=uk_UA 

Переглянути онлайн зустріч можна за покликанням:

https://www.youtube.com/live/q2-QR7_kuj8

 

Пишаймося новими перемогами

 Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва здобула перемогу в номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови – 2026» із проєктом аудіоказок «Добрі історії для малечі».

29 жовтня 2026 року в Києві з нагоди Дня української писемності та мови відбувся Форум «Українська – мова вільних», організований Міністерством культури України.

Захід об’єднав представників державної влади, науковців, освітян, громадських діячів, медіа та бізнесу. У центрі уваги – українська мова як основа національної ідентичності, стратегічний ресурс держави та складова національної безпеки.

У межах форуму відбулася спеціальна подія – «Мовна ініціатива – 2026», під час якої нагородили найуспішніші проєкти.

Перемога нашої бібліотеки – це аудіоказки «Добрі історії для малечі», що допомагають дітям пізнавати красу українського слова, поринати у чарівний світ казки та змалечку закохуватися в рідну мову.

Ще одна приємна новина: Розмовний клуб бібліотеки «Язиката Хвеська» увійшов до переліку найкращих проєктів 2026 року в номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови».

Пишаємося нашою командою та радіємо, що бібліотечні ініціативи знаходять відгук і отримують таке високе визнання!

Вручення диплома

https://www.youtube.com/watch?v=JxmvH6SVIZ0

Серед номінантів естонської літературної премії

Книжка-картинка «Зірки та макові зернята» українських художників Романи Романишин та Андрія Лесіва увійшла до списку номінантів естонської премії дитячої перекладної літератури Paabeli Torn 2026 року.

Paabeli Torn  – естонська премія, започаткована відділенням IBBY 2004 року для відзначення найкращих перекладів дитячої літератури. Спершу нагороду вручали за художні книжки для дітей та підлітків, а з 2016 року окремо відзначають книжки-картинки.

Естонською книжка вийшла під назвою  Taevatähed ja mooniseemned  у видавництві Päike ja Pilv. З української її переклала літературна критика, письменниця та перекладачка Ілона Мартсон.

Естонське видання вийшло 2026 року. Раніше видавництво Päike ja Pilv також опублікувало естонською іншу книжку творчої майстерні «Аґрафка» – «Війна, що змінила Рондо».

Книга «Зірки та макові зернята» – письменницький дебют Романи Романишин та Андрія Лесіва. По-українськи вона вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2014 року і того ж року отримала відзнаку Bologna Ragazzi Award у категорії Opera Prima, призначеної для дебютних робіт авторів та ілюстраторів. 

Загалом до короткого списку Paabeli Torn увійшли десять перекладених естонською дитячих книжок, що вийшли з жовтня 2025 року до кінця вересня 2026-го. Премію присуджують у двох категоріях: книжки-картинки та художня література для дітей та підлітків, у кожній з яких визначили по 5 номінантів.

 Крім української книжки, у категорії книжок-картинок представлені видання Сусанні Ісерн та Росіо Бонільї, Якоба Мартіна Стріда, Марті Каброль та Ілон Вікланд. До категорії художньої літератури для дітей та підлітків увійшли твори Марюса Марцінкявічюса, Кончіті Де Ґреґоріо, Лаурі Ляхтеенмякі, Саші Станішича та Пяйві Луккарілі.

Творча майстерня «Аґрафка» – українська студія книжкового дизайну та ілюстрації, яку заснували художники Романа Романишин та Андрій Лесів. Вони створюють авторські книжки для дітей та дорослих, працюють із графікою, ілюстрацією та оформленням видань. У 2023 році майстерня стала лауреатом премії Читомо у номінації «Амбасадор української книги».

У червні 2026 року Романишин і Лесіва «З півслова. Про спілкування та розуміння одне одного» здобула бронзову нагороду European Design Awards. Того ж року її відзначили спеціальною нагородою BolognaRagazzi Award та французькою премією Prix Sorcières у категорії нонфікшну для юних читачів.

Також   «Аґрафку»  номінували  на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен 2027 року у категорії ілюстраторів.

Переможців оголошують 19 листопада 2026 року у Центрі дитячої літератури у Таллінні.

Джерело:  https://chytomo.com/debiutnu-knyzhku-agrafky-nominuvaly-na-estonsku-premiiu-za-najkrashchyj-dytlit/ 

Відкрита лекція

 Фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва приєдналися до відкритої лекції «Пам'ять і місце: як бібліотека може стати архівом живого досвіду», що відбулася в режимі он-лайн 29 жовтня.

З доповіддю «Культурна пам'ять та простори міста під час війни: чому важливо фіксувати досвід громад уже зараз» виступив кандидат історичних наук, доцент кафедри історіографії, пам'яткознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. М. Каразіна, співзасновник та координатор дослідницької ініціативи культурну, комунікативну, колективну пам'ять, а також про ініціативу цифровізації зі збереження історичної пам'яті під час повномасштабного вторгнення:

·        «365 днів усної історії війни» https://docs.google.com/spreadsheets/d/1__VU1IKvAq-5uLJxw6luyyHr_rc6LRYqBjAjxqJOvuw/edit?pli=1&gid=0#gid=0      

·        Усна історія російсько-української війни від Українського інституту національної пам'яті https://uinp.gov.ua/usna-istoriya/ato-usna-istoriya/knygy

·        U-CORE «24.02.2022, 5 ранку: Свідчення про війну» https://u-core.org/uk/  

·        Документуючи Україну ( Documenting Ukraine) ініціатива Інституту гуманітарних досліджень у Відні ( IWM ) https://www.iwm.at/documenting-ukraine/FAQ-ukr

·        Архів Війні (Ukraine War Archive) https://ukrainewararchive.org/

·        Svidok.org

Тетяна Гранчак – докторка наук із соціальних комунікацій, кандидатка історичних наук, професорка, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, дослідниця історії громади» Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки https://www.istvolyn.info/, так і історії війни («Галерея історій» Запорізької універсальної наукової бібліотеки https://zounb.zp.ua/resourse/zaporizkyy-kray/galereya-istorij, Віртуальний проект «Крає. Олеся Гончара https://krai.lib.kherson.ua/, « Хроніки незламного Харківська Харківська універсальна наукова бібліотека https://library.kh.ua/source/biblio/ А також вона розповіла про досвід створення усних історій.   

Про травмочутливий підхід під час роботи зі свідченнями розповіла Олена Платова. Олена Бояринова розповіла про умови участі у проекті «Картографія пам'яті: бібліотеки як простори травмочутливої ​​меморіалізації».

Переглянути відкриту лекцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mEc8A4di5aE

Премії та лавреати 2026 року

Артур Дронь, Мирослав Лаюк та Валерій Пузік стали фіналістами Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2026 року.

Письменник, ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Його Книжку «Гемінґвей нічого не знає » назвали « одним із найпотужніших, найпронизливіших і художньо зрілих літературних голосів сучасної України».

Він автор поетичних книжок «Общежиток №6» (2020) та «Тут були ми» (2023), а також книжки короткої прози «Гемінґвей нічого не знає». Ця книжка отримала відзнаку «Вибір Читомо» та увійшла до списку найкращих українських книжок 2025 року за версією Українського ПЕН у категорії «есеїстика».

Дронь також лауреат премії імені Юрія Шевельова-2025, а 2026 року його книжка претендує на премію Львова – міста літератури ЮНЕСКО. 

2026 року Артур Дронь став автором Радіодиктанту національної єдності. 

Письменник та воєнний документаліст Мирослав Лаюк.

Документальна книжка «Бахмут»  «демонструє майстерне поєднання художнього репортажу, щоденникових записів та есеїстики» .

Мирослав Лаюк  – письменник, військовий документаліст, викладач Київо-Могилянської академії. Він автор романів та поетичних книжок «Баборня», «Залізна вода», «Осоті!», «Метрофобія», а також книжок репортажів та есеїв «Бахмут» та «Списки». 

За «Бахмут» Лаюк отримав премію імені Юрія Шевельова 2024 року, а 2026 року ця книжка увійшла до короткого списку польської премії імені Рішарда Капусцінського. "Списки" перемогли в номінації "Есеїстика" премії "Книга року BBC-2025".  У вересні 2026 року Мирослав Лаюк увійшов  до п'ятірки фіналістів премії Петерсона, а в Лондоні поставили п'єсу Валерія Пузіка «Привиди у гілках».

Війна у творчості  Валерія Пузіка не є декорацією чи формальним маркером. Це среда, в якій він досліджує людину: її страх, самотність, гумор, любов, втрати, дружбу, здатність залишатися собою та змінюватися.  Валерій Пузік  – письменник, художник, режиссер-документаліст, військовослужбовець. За освітою вин художник-дизайнер. Його дебютна книжка «Моноліт» вийшла у 2018 році. Він також автор книжок «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «З любов'ю — тато!», «Метелик і танк», «Охотники за щастям» та «Ким ми були».  

За книжку «З любов'ю – тато!» Пузік отримав премію імені Богдана Хмельницького.
Також він отримав відзнаку імені Галини Могильницької у номінації «Громадянська позиція, честь та гідність» та став лавреатом конкурсу малої прози імені Івана Чендея за оповідання «Шульц». 

Про Премію Конрада-Коженьовського

Премію Конрада-Коженьовського  заснував Польський інститут у Києві 2007 року, її вручають раз на два роки. Відзнаку присуджують українським письменникам та письменницям віком до 40 років за послідовність творчого шляху, інноваційність форми та універсальність послання. 

 Раніше її лавреатами ставали Андрій Любка (2024), Вікторія Амеліна (2021), Артем Чех (2019), Катерина Калітко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (09) (2007). 

 Фіналістами премії імені Конрада 2024 року також були Олександр Михед та Ярина Чорногуз. У 2021 році до фіналу премії, крім Амеліної, увійшли Катерина Бабкіна та Павло Коробчук.

Джерело:   https://chytomo.com/staly-vidomi-finalisty-premii-imeni-konrada-2026/

Всеукраїнське опитування: промоція читання в шільних бібліотеках

Міністерство освіти і науки у співпраці з експертами Українського інституту книги провели Всеукраїнське опитування про стан шкільних бібліотек. Опитування є частиною політики МОН «Освіта для життя» в межах Нової української школи. МОН провело таке опитування вперше. За оприлюдненими результатами лише 1,8% шкіл заявили, що книжок у їхніх бібліотеках достатньо.

68% опитаних шкіл щонайменше раз на місяць проводять читацькі заходи для учнів 1–4 класів, а майже 30% шкіл не проводять їх для старшокласників узагалі.

Заходи з промоції читання – це активності, що мають зацікавити дітей книжками. Загалом щонайменше раз на тиждень їх проводять 28% опитаних шкіл, а щонайменше раз на місяць – 41%. 

Найчастіше заходи організовують для початкової школи: мінімум раз на тиждень для учнів 1-4 класів їх проводять 28% шкіл. Від початкової до старшої школи ці показники поступово знижуються. Ситуацію зі старшокласниками в інституті назвали найскладнішою.

Працівники Офісу впровадження Нової української школи при МОН провели фокус-інтерв’ю з бібліотекарями. За їхніми словами, учнів початкових класів зацікавити читанням найпростіше, а залучення старшокласників потребує більше зусиль.

Понад 81% опитаних шкіл співпрацюють із публічними бібліотеками або культурними центрами у своїх громадах. Понад 5400 із них знають про Український інститут книги, а це більше половини всіх учасників опитування.

Загалом про діяльність УІК знають близько 60% опитаних закладів.

Повні результати в міністерстві планують оприлюднити на початку 2027 року.  

Джерело: https://chytomo.com/shcho-starshi-uchni-to-ridshe-shkoly-zaokhochuiut-ikh-do-chytannia-opytuvannia-mon/