Як зробити нонфікшн захопливим?!

 29 вересня 2026 року методисти Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва підготували і провели вебінар на тему: «Популяризація науково-популярної літератури: Стратегії, як зробити нонфікшн захопливим і доступним для юних читачів» для бібліотекарів області.

Програма передбачала виступи:

Тетяна Смєкалова, завідувач Відділу науково-методичної роботи та бібліотечного маркетингу, зосередилоася на теоритичній частині та практичних порадах щодо популяризації науково-популярної літератури. Також виступ продовжився демонстрацією презентаціїтворів авторів світової та української літератури з різних категорій нонфікшн.

Лекція складалася з теоретичної частини та практичних порад щодо популяризації літератури. Також виступ продовжився презентацією авторів світової та української літератури з різних категорій нонфікшн.

Автори української нонфікшн літератури пропонують:

Світлана Андрус, головний методист запропонувала обговорити результати соціологічного дослідження: «Професійний тандем: бібліотекар+література» та «Факти в тренді: що читає підліток».

Бібліотекарі області з цікавістю слухали та занотовували матеріал. 

Мотиваційна сесія

 25 вересня 2026 року фахівці Харківської ОБДЮ долучилися до мотиваційної сесії «БібліоРезильєнтність: історії, що надихають», що була організована ХДНБК та Харківське обласне відділення ВГО «Українська бібліотечна асоціація» на платформі Zoom.

Учасників зустрічі привітала Наталя Петренко, директорка ХДНБ ім. В. Г. Короленка, голова Харківського ОВ ВГО Українська бібліотечна асоціація, усіх присутніх з прийдешнім професійним святом.

З вітальним словом виступила Алла Соляник, професор, доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи ХДАК.

Координаторка та модераторка заходу: Марія Медведська, завідувачка сектору інноватики та професійного розвитку відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, комунікаційна менеджерка Харківського ОВ ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Перша доповідь:  Винятковий досвід стійкості та невпинної адаптації команди Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара представила заступниця директора з наукової роботи Тетяна Сватула.

Наступні доповідачі:

Представниці Благодійного фонду «Бібліотечна країна» Людмила Фіть та Юлія Лисюк зосередилися на питанні лідерства, потенціалі бібліотерапії та діяльності спільноти «Здорові бібліотеки».

Про сучасні напрями роботи, актуальні проєкти й партнерства Златопільської публічної бібліотеки розповіла директорка закладу Тетяна Захватова.

А досвідом участі в міжнародній програмі «Mindrise» поділилася Світлана Мажара, провідна бібліотекарка Наукової бібліотеки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.  Сковороди.

Здорове робоче місце

 

04 вересня 2026 року фахівці відділу науково-методичної роботи та бібліотечного маркетингу Бібліотеки на Алчевських брали участь в інтерактивному обговоренні проблем здорового робочого місця.

Зустріч підготували співорганізатори проєкту «Здорова бібліотека» Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та «Здорове робоче місце» Центр  розвитку громадського здоров’я УКУ в межах Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» за підтримки Швейцарії.

Модератором онлайн зустрічі була Юлія Лисюк, координатора проєктів та  головна бібліотекарка Луганської ОУНБ.

Юлія Лисюк розповіла про досвід бібліотек, де вже впроваджено  такі практики.

Далі Ірина Михайловська виступила з інтерактивною лекцією «Здорове робоче місце».

Спікерка  запропонувала на початку зустрічі гру «Норм чи стрьом», що містить низку питання для міркування та обговорення. 

Намагалися з’ясувати  чи можна впроваджувати зміни  власними силами та роль керівника й команди.

Отримані знання будуть корисними і для початківців і для тих, хто вже має власний досвід.

Переглянути запис лекції-бесіди з експерткою Іриною Михайловською можна за посиланням : Як створити здорове робоче середовище в бібліотеці?

https://www.youtube.com/watch?v=QRXZ6EXcaBQ

Ірина Михайловська пропонує практичний посібник для подальшого ознайомлення та закріплення почутої інформації.Посібник «Здорове робоче місце: покроковий алгоритм впровадження»

Культурна спадщина ( Всеукраїнська науково-практична конференція)

 

20-23 серпня 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва стали учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Міждисциплінарні підходи та практики збереження, вивчення та промоції культурної спадщини»  (у рамках кроссекторального проєкту «Україна: історія, культура .

 Місце проведення: Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса.

Організатори:

Міністерство культури України

Державна архівна служба України

Одеська національна наукова бібліотека

Український національний підкомітет програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу»

Департамент культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОДА

Одеське відділення Національної спілки краєзнавців України

Факультет історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова

   

З вітальним словом до аудиторії звернулася Богдана Лаюк, заступник Міністра культури України .

Міністра культури України . Вона наголосила на особливій важливості проведення таких професійних зустрічей в умовах повномасштабної війни та після чергової атаки на Київ. За її словами, саме у такі моменти особливо важливо продовжувати професійну діяльність, створювати простір для діалогу, обміну ідеями та пошуку нових рішень.

Тематичні напрямки роботи конференції:

·  міждисциплінарні підходи до збереження та вивчення культурної спадщини: теорія та практика;

·  культурне наслідування в умовах війни: загрози, виклики та стратегії захисту;

·  інституції пам'яті як осередки дослідження, збереження та промоції культурної спадщини;

·  міжнародне партнерство та культурна дипломатія як інструменти захисту та промоції спадщини;

· регіональна та локальна спадщина у загальноукраїнському та світовому контексті;

·  краєзнавчі дослідження як складова вивчення культурної спадщини;

·  цифрові технології у збереженні, вивченні та популяризації культурної спадщини;

·  нематеріальна культурна спадщина: документування, збереження та передача традицій.

Особливо приємно, що на конференції доповідачами були й представники культурних закладів Харкова:

Від пергаменту до буктюбера (22 серпня - Міжнародний день книголюба)

        Що приховують сторінки пергаментних книг?  Пергамент використовували для юридичних документів, карт, книг та інших записів у Європі, на Близькому Сході та в частині Африки. Пергамент зберігає не лише написаний текст. Оскільки його виготовляли зі шкіри тварин, у матеріалі століттями можуть залишатися фрагменти ДНК. Команда North Carolina State University продемонструвала спосіб збирати цей біологічний матеріал без вирізання шматків із цінних рукописів.

Традиційні методи генетичного аналізу могли вимагати фізично пошкодити документ. Для музейних та архівних колекцій це часто неприйнятно. Новий підхід збирає мікроскопічний матеріал із поверхні без вирізання фрагмента сторінки.

Після збирання зразків ДНК можна секвенувати та порівнювати з іншими генетичними базами. Це дозволяє визначити вид тварини, а іноді отримувати інформацію про генетичну спорідненість та походження.

Якщо такий аналіз застосувати до великих бібліотек та архівів, можна відстежувати, звідки постачали шкірі для виробництва книг, як переміщувалася сировина та як змінювалося тваринництво в різних регіонах.

    Окремі рукописи можуть містити сторінки з різних тварин або навіть із матеріалу, що виглядатиме з різних географічних районів. Це відкриває можливість досліджувати торговельні зв'язки та виробничі практики, які не завжди описані в письмових джерелах.

Автори називають пергаменти своєрідними генетичними архівами. Метод дозволяє поєднати історію тексту з історією матеріалу, на якому цей текст був записаний, не руйнуючи сам документ.

Міжнародний день книголюбу

22 серпня  проводиться Міжнародний день книголюбу або День буктюбера та буктьюбінгу.

Термін  буктьюбінг  (від англ. BookTube) походить від поєднання слів  book  (книга) та  tube  (від "YouTube"). Це співтовариство творців контенту, які знімають та завантажують відео, присвячені книгам. Переважно буктьюбери зосереджуються на літературі, що входить у жанр  Young Adult  (молодіжна література), але можна знайти контент і з інших жанрів, хоча й рідше.

Буктьюбери створюють відео, які часто мають певний формат та специфічну лексику, що об'єднує їх навколо книжкової культури. Спільнота має великий вплив, оскільки між буктьюбером та його аудиторією зазвичай існує пряма взаємодія, що дозволяє легко створювати активні обговорення книг та літератури. Це взаємодія стає потужним інструментом для видавців, які активно використовують її для просування нових публікацій.

    Зважаючи на вплив, який буктьюбері мають на популяризацію літератури, було вирішено відзначати  Міжнародний день  книголюбу (International Booktuber's Day) щорічно, 22 серпня, аби вшанувати зусилля тих, хто через відео приносить книги у життя мільйонів людей.

https://newsyou.info/2026/08/dna-starodavni-perhamenty-bez-poshkodzhennia

   https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&event=205940

 Ще можна прочитати:

Вчені з'ясували, з чого насправді створювали “волохаті” палітурки для середньовічних книг 

https://uspih.in.ua/u-susidiv/vcheni-z-iasuvaly-z-choho-naspravdi-stvoriuvaly-volokhati-paliturky-dlia-serednovichnykh-knyh