Здорове робоче місце

 

04 вересня 2026 року фахівці відділу науково-методичної роботи та бібліотечного маркетингу Бібліотеки на Алчевських брали участь в інтерактивному обговоренні проблем здорового робочого місця.

Зустріч підготували співорганізатори проєкту «Здорова бібліотека» Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та «Здорове робоче місце» Центр  розвитку громадського здоров’я УКУ в межах Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» за підтримки Швейцарії.

Модератором онлайн зустрічі була Юлія Лисюк, координатора проєктів та  головна бібліотекарка Луганської ОУНБ.

Юлія Лисюк розповіла про досвід бібліотек, де вже впроваджено  такі практики.

Далі Ірина Михайловська виступила з інтерактивною лекцією «Здорове робоче місце».

Спікерка  запропонувала на початку зустрічі гру «Норм чи стрьом», що містить низку питання для міркування та обговорення. 

Намагалися з’ясувати  чи можна впроваджувати зміни  власними силами та роль керівника й команди.

Отримані знання будуть корисними і для початківців і для тих, хто вже має власний досвід.

Переглянути запис лекції-бесіди з експерткою Іриною Михайловською можна за посиланням : Як створити здорове робоче середовище в бібліотеці?

https://www.youtube.com/watch?v=QRXZ6EXcaBQ

Ірина Михайловська пропонує практичний посібник для подальшого ознайомлення та закріплення почутої інформації.Посібник «Здорове робоче місце: покроковий алгоритм впровадження»

Культурна спадщина ( Всеукраїнська науково-практична конференція)

 

20-23 серпня 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва стали учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Міждисциплінарні підходи та практики збереження, вивчення та промоції культурної спадщини»  (у рамках кроссекторального проєкту «Україна: історія, культура .

 Місце проведення: Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса.

Організатори:

Міністерство культури України

Державна архівна служба України

Одеська національна наукова бібліотека

Український національний підкомітет програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу»

Департамент культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОДА

Одеське відділення Національної спілки краєзнавців України

Факультет історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова

   

З вітальним словом до аудиторії звернулася Богдана Лаюк, заступник Міністра культури України .

Міністра культури України . Вона наголосила на особливій важливості проведення таких професійних зустрічей в умовах повномасштабної війни та після чергової атаки на Київ. За її словами, саме у такі моменти особливо важливо продовжувати професійну діяльність, створювати простір для діалогу, обміну ідеями та пошуку нових рішень.

Тематичні напрямки роботи конференції:

·  міждисциплінарні підходи до збереження та вивчення культурної спадщини: теорія та практика;

·  культурне наслідування в умовах війни: загрози, виклики та стратегії захисту;

·  інституції пам'яті як осередки дослідження, збереження та промоції культурної спадщини;

·  міжнародне партнерство та культурна дипломатія як інструменти захисту та промоції спадщини;

· регіональна та локальна спадщина у загальноукраїнському та світовому контексті;

·  краєзнавчі дослідження як складова вивчення культурної спадщини;

·  цифрові технології у збереженні, вивченні та популяризації культурної спадщини;

·  нематеріальна культурна спадщина: документування, збереження та передача традицій.

Особливо приємно, що на конференції доповідачами були й представники культурних закладів Харкова:

Від пергаменту до буктюбера (22 серпня - Міжнародний день книголюба)

        Що приховують сторінки пергаментних книг?  Пергамент використовували для юридичних документів, карт, книг та інших записів у Європі, на Близькому Сході та в частині Африки. Пергамент зберігає не лише написаний текст. Оскільки його виготовляли зі шкіри тварин, у матеріалі століттями можуть залишатися фрагменти ДНК. Команда North Carolina State University продемонструвала спосіб збирати цей біологічний матеріал без вирізання шматків із цінних рукописів.

Традиційні методи генетичного аналізу могли вимагати фізично пошкодити документ. Для музейних та архівних колекцій це часто неприйнятно. Новий підхід збирає мікроскопічний матеріал із поверхні без вирізання фрагмента сторінки.

Після збирання зразків ДНК можна секвенувати та порівнювати з іншими генетичними базами. Це дозволяє визначити вид тварини, а іноді отримувати інформацію про генетичну спорідненість та походження.

Якщо такий аналіз застосувати до великих бібліотек та архівів, можна відстежувати, звідки постачали шкірі для виробництва книг, як переміщувалася сировина та як змінювалося тваринництво в різних регіонах.

    Окремі рукописи можуть містити сторінки з різних тварин або навіть із матеріалу, що виглядатиме з різних географічних районів. Це відкриває можливість досліджувати торговельні зв'язки та виробничі практики, які не завжди описані в письмових джерелах.

Автори називають пергаменти своєрідними генетичними архівами. Метод дозволяє поєднати історію тексту з історією матеріалу, на якому цей текст був записаний, не руйнуючи сам документ.

Міжнародний день книголюбу

22 серпня  проводиться Міжнародний день книголюбу або День буктюбера та буктьюбінгу.

Термін  буктьюбінг  (від англ. BookTube) походить від поєднання слів  book  (книга) та  tube  (від "YouTube"). Це співтовариство творців контенту, які знімають та завантажують відео, присвячені книгам. Переважно буктьюбери зосереджуються на літературі, що входить у жанр  Young Adult  (молодіжна література), але можна знайти контент і з інших жанрів, хоча й рідше.

Буктьюбери створюють відео, які часто мають певний формат та специфічну лексику, що об'єднує їх навколо книжкової культури. Спільнота має великий вплив, оскільки між буктьюбером та його аудиторією зазвичай існує пряма взаємодія, що дозволяє легко створювати активні обговорення книг та літератури. Це взаємодія стає потужним інструментом для видавців, які активно використовують її для просування нових публікацій.

    Зважаючи на вплив, який буктьюбері мають на популяризацію літератури, було вирішено відзначати  Міжнародний день  книголюбу (International Booktuber's Day) щорічно, 22 серпня, аби вшанувати зусилля тих, хто через відео приносить книги у життя мільйонів людей.

https://newsyou.info/2026/08/dna-starodavni-perhamenty-bez-poshkodzhennia

   https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&event=205940

 Ще можна прочитати:

Вчені з'ясували, з чого насправді створювали “волохаті” палітурки для середньовічних книг 

https://uspih.in.ua/u-susidiv/vcheni-z-iasuvaly-z-choho-naspravdi-stvoriuvaly-volokhati-paliturky-dlia-serednovichnykh-knyh

 

Молодь України обирає (до дня молоді України)

Українські підлітки здебільшого орієнтуються на популярні та «видні» професії, тоді як економіка відчуває дефіцит спеціалістів у технічних та виробничих сферах.

Серед найпопулярніших сфер – ІТ, digital, SMM, аналітика, міжнародні продажі, логістика, кібербезпека. Помітно виріс інтерес до роботи з даними та фінансової аналітики. Причина проста: там швидше зростає дохід і зрозумілі перспективи. Багато хто думає так: якщо я вкладаю час у розвиток, то хочу побачити конкретний результат – нову посаду, вищу зарплату, більш цікаві завдання.

Водночас є напрямки, куди молодь йде неохоче. Частина виробничих професій, технічні спеціальності без варіанту віддаленої роботи, бухгалтерія, кадрове адміністрування – у цих сферах дедалі складніше знайти молодих фахівців.

Сьогодні молодь обирає не лише посаду – вона обирає спосіб життя.

Загублені у часі : "Старожитності Афін" повернулися

До публічної бібліотеки австралійського міста Каяма повернули книжку позичили близько 150 років тому.

Книжку Antiquities of Athens («Старожитності Афін»), видану 1858 року, приніс до бібліотеки місцевий житель Росс Сіммонс. Він знайшов її у ящику з-під чаю, замурованому в закритому каміні. Через тривале зберігання видання пошкодила вода.

Бібліотека відкрилася 1872 року. Книжка мала номер 506 і входила до її першої збірки, що налічувала близько тисячі видань. У бібліотеці припускають, що її позичили й не повернули упродовж перших років роботи установи.

На внутрішньому боці обкладинки надруковані правила користування бібліотекою та розмір штрафу — три пенси за кожен тиждень прострочення. З урахуванням інфляції борг міг би становити близько 28 тисяч австралійських доларів — приблизно 19,5 тисячі доларів США.

За правилами XIX століття читач не міг узяти наступну книжку, поки не повертав попередню й не сплачував штраф. Окремі правила також дозволяли родині позичити до трьох книжок, якщо щонайменше шестеро її членів «уміли читати». Книжки не видавали людям, які приходили до бібліотеки у стані сп’яніння.

Повернуте видання передадуть до краєзнавчої колекції бібліотеки й більше не видаватимуть читачам. 

https://chytomo.com/v-avstralii-povernuly-do-biblioteky-knyzhku-iz-zapiznenniam-na-150-rokiv/

Аудіокнижка чи підкаст?! -дослідження

    У Великій Британії проводилося соціологічне дослідження National Literacy Trust (NLT) та видавництвом Penguin з метою визначення питання: користування аудіокнижками та підкастами серед дітей та підлітків.

Дослідження «Children and Young People's Audio Listening in 2026» охопило 110 114 дітей та підлітків віком від 8 до 18 років з усієї Британії. За його результатами, 47,3% опитаних слухали аудіокнижки, підкасти чи обидва формати, а 56,4% слухачів роблять це щонайменше раз на тиждень. 

 Серед тих, хто слухає аудіо, майже половина (49,1%) вибирає виключно підкасті, 28,7% слухають і підкасті, і аудіокнижки, а 22,3% — лише аудіокнижки. 

 За віком слухання аудіокнижок зменшується, а підкастів навпаки зростає: серед дітей 8-11 років аудіокнижки слухають 30,8%, а серед підлітків 16-18 років – лише 9,7%. Натомість інтерес до підкастів за цей віковий проміжок зростає з 35,8% до 61,1%. 

 Дослідники відзначають, що аудіокнижки та підкасти виконують різні функції: перші пов'язані з уявою, понуренням у сюжет і читацьким досвідом, другі – переважно з навчанням, дослідженням індивідуальних інтересів та розумінням різних точок зору. Діти, які слухають і ті, й інші, повідомляли про найширший спектр переваг від цієї практики. 

Аудіокнижки також можуть слугувати містком до читання: 50,3% слухачів аудіокнижок сказали, що прослуховування відчувається як читання, 36,6% зазначили, що це пробудило в них інтерес до читання, а 30,1% іноді читають текст одночасно із прослуховуванням. 

30% слухачів аудіокнижок зазначили, що вони допомагають їм  «отримати доступ до історій, коли читання дається важко». 

Приблизно половина (50,1%) наявних слухачів і 43,8% тих, хто не слухає аудіо, повідомили, що слухали б частіше, якби контент більше відповідав їх інтересам та хобі. 

Інший звіт NLT та Penguin «Audiobooks in the Home in 2026» ґрунтується на опитуванні 3 тисяч батьків та опікунів дітей віком від 5 до 18 років. За його даними, 69,2% респондентів повідомили, що хтось у їхній батьківщині слухав аудіокнижки 2026 року. Найчастіше слушателями були самі батьки (38,9%), тоді як 33,6% батьків повідомили, що їх дитина слухає самостійно, а 28,5% слухають аудіокнижки разом із дитиною. 

https://chytomo.com/47-ditej-velykoi-brytanii-slukhaiut-audioknyzhky-ta-podkasty-dlia-dozvil/