Аудіокнижка чи підкаст?! -дослідження

    У Великій Британії проводилося соціологічне дослідження National Literacy Trust (NLT) та видавництвом Penguin з метою визначення питання: користування аудіокнижками та підкастами серед дітей та підлітків.

Дослідження «Children and Young People's Audio Listening in 2026» охопило 110 114 дітей та підлітків віком від 8 до 18 років з усієї Британії. За його результатами, 47,3% опитаних слухали аудіокнижки, підкасти чи обидва формати, а 56,4% слухачів роблять це щонайменше раз на тиждень. 

 Серед тих, хто слухає аудіо, майже половина (49,1%) вибирає виключно підкасті, 28,7% слухають і підкасті, і аудіокнижки, а 22,3% — лише аудіокнижки. 

 За віком слухання аудіокнижок зменшується, а підкастів навпаки зростає: серед дітей 8-11 років аудіокнижки слухають 30,8%, а серед підлітків 16-18 років – лише 9,7%. Натомість інтерес до підкастів за цей віковий проміжок зростає з 35,8% до 61,1%. 

 Дослідники відзначають, що аудіокнижки та підкасти виконують різні функції: перші пов'язані з уявою, понуренням у сюжет і читацьким досвідом, другі – переважно з навчанням, дослідженням індивідуальних інтересів та розумінням різних точок зору. Діти, які слухають і ті, й інші, повідомляли про найширший спектр переваг від цієї практики. 

Аудіокнижки також можуть слугувати містком до читання: 50,3% слухачів аудіокнижок сказали, що прослуховування відчувається як читання, 36,6% зазначили, що це пробудило в них інтерес до читання, а 30,1% іноді читають текст одночасно із прослуховуванням. 

30% слухачів аудіокнижок зазначили, що вони допомагають їм  «отримати доступ до історій, коли читання дається важко». 

Приблизно половина (50,1%) наявних слухачів і 43,8% тих, хто не слухає аудіо, повідомили, що слухали б частіше, якби контент більше відповідав їх інтересам та хобі. 

Інший звіт NLT та Penguin «Audiobooks in the Home in 2026» ґрунтується на опитуванні 3 тисяч батьків та опікунів дітей віком від 5 до 18 років. За його даними, 69,2% респондентів повідомили, що хтось у їхній батьківщині слухав аудіокнижки 2026 року. Найчастіше слушателями були самі батьки (38,9%), тоді як 33,6% батьків повідомили, що їх дитина слухає самостійно, а 28,5% слухають аудіокнижки разом із дитиною. 

https://chytomo.com/47-ditej-velykoi-brytanii-slukhaiut-audioknyzhky-ta-podkasty-dlia-dozvil/

Вітаємо переможців!!!

 Українська видавнича асоціація проводила конкурс «Книжкові гранти для бібліотек – 2026» у партнерстві з Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна та Фонд громади Харківа «Толока » за підтримки Фундації книжкової культури des Deutschen Buchhandels ).

Спершу на конкурсі відібрали 18 бібліотек. Згодом завдяки додатковому фінансуванню організаційний комітет конкурсу «Книжкові гранти для бібліотек – 2026» відібрав для участі додаткові 17 бібліотек. Кожна з книгозбірень отримати пакет книг, що вийшла друком протягом 2023–2026 років, – щонайменше 80 книжок у кожному наборі.

         Загальна кількість книгозбірень – 35.

Серед переможців наші колеги фахівці ЗМІЇВСЬКОЇ ПУБЛІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ.

         ВІТАЄМО! ЗИЧИМО ТВОРЧОЇ ЗБІРКИ ТА НОВИХ ЗВЕРШЕНЬ

Онлайн-зустріч: до нас завітала Марія Солтис-Смирнова

    16 липня 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва (далі – ХОБДЮ) підготували спільно з ГО «Харківський центр реабілітації молодих осіб з інвалідністю та їх сімей».

Наталія Саліна, завідувачка сектору розвитку бібліотеки та зв'язків з громадськістю відкрила онлайн зустріч із рівненською письменницею, розповіла про діяльність ХОБДЮ з промоції книжок авторки та надала слово гості Марії Солтис.  

Марія Солтис-Смирнова – авторка понад 850 казок та оповідань для дітей, що друкувалися в журналах, газетах та підручниках та виходили окремими виданнями. Вона є авторкою чисельних книжок для малечі, співавторкою видань шрифтом Брайля та активною промоутеркою дитячого читання.

Під час заходу відбулася презентація серії українських дитячих книжок, надрукованих шрифтом Брайля для дітей із порушеннями зору. Кожна книга серії відкриває юним читачам нові сторінки рідної країни, навчає добру, дружбі та любові до України.                                            

Спікери:

Центр реабілітації та підтримки незрячих та людей з тяжкими порушеннями розвитку Валентина Антонівна Бутенко, керівник організації, співвідуча зустрічі.

ПОГ «СоцІнтел» - Харківське соціальне підприємство (Друкарня), що спеціалізується на поліграфічних послугах шрифтом Брайля та забезпечує роботою людей з інвалідністю. Виступала представниця – Лілія Сало.

Також звернули увагу на питання щодо особливостей видання літератури шрифтом Брайля, значення доступного читання для дітей з порушеннями зору та роль сучасної дитячої книги у розвитку інклюзивного суспільства.

На презентації було понад 50 слухачів. 

На гостини до Литви: міжнародне стажування

 На початку літа, з 01 червня – 06 червня 2026 року бібліотекар Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва брала участь у Міжнародній програмі стажування «Трансформація сучасних бібліотек: сервісні інновації, соціальна відповідальність та частка спільноти».

Подорож була до Šiauliai County PovilasVišinskis Public Library (Публічна бібліотека імені Повіласа Вишинського  повіту Шяуляй). Протягом тижня відбулося багато тренінгів: про методику сенсорного читання, екслібриси, робототехніку з LEGO тощо. Також для гостей організували та провели кілька чудових екскурсій містом, тактильним музеєм та Тельшяйським повітом.

Дякуємо за гостинність.

Фото: Про Міжнародне стажування можна ознайомитися за посиланням на сторінці : 

https://www.facebook.com/bibl.kharkiv.ua/posts/pfbid029c14Ukr7rP6kWW7xvhNzpRbsb3odAhj5MH9FHVyF63WiJ3VVHCRL4KqfCsswc7BZl?rdid=f2stnVDQ

Бібліотеки Литви: Вільнюс, Паневежис, Каунас !!!

         07 липня 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва брали участь у вебінарі, організованому Харківською державною науковою бібліотекою імені В.Г.Короленка.

Бібліотекарі ХДНБ ім. В.Г.Короленка брали участь у заходах міжнародної програми мобільності та професійного навчання, організованої Асоціацією публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки та співпраці з ГО «ВГО Українська бібліотечна асоціація».

Під час вебінару учасники програми розповіли про свої професійні спостереження та враження від знайомства з досвідом роботи литовських колег, зокрема з підходами до оновлення бібліотечних просторів, розвитку сучасних сервісів, реалізації проєктів, роботи з культурним наслідком.

Науково-практичний семінар «Сучасна бібліотека як простір неформального освіти та саморозвитку особистості»

         

30 червня 2026 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва брали участь в онлайновому науково-практичному семінарі на тему «Сучасна бібліотека як простір неформального освіти та саморозвитку особистості». 

Наталія Валентинівна Петренко, директор Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка, заслужений працівник культури України, відкрила науково-практичний семінар вітальним вступним словом. 

Модераторами були спеціалісти ХДНБК ім. В.Г.Короленко: 

Микола Олександрович Благовестов, завідувач соціокультурного центру; 

Медведська Марія Сергіївна, завідувачка сектору інноватики та професійного розвитку відділу науково-методичної роботи 

 Програма семінару передбачала такі виступи:

Неформальна освіта: вчора, сьогодні, завтра

Лариса Борисівна Лук'янова, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогічного освіти та освіти дорослих ім.

Досвід реалізації неформальної / інформальної освіти в межах реалізації проекту жан моне центр досконалості «східноукраїнський центр європейських досліджень»

Дмитро Валерійович Миколенко, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна 

                     

Діяльність центрів україноспіву за кордоном: від формування ідентичності особистості до міжнародної культурної політики

Руслана Олександрівна Лоцман, доктор педагогічних наук, заслужена артистка України, доцент Українського державного університету ім. Михайла Драгоманова (м. Київ )

Неформальна освіта в умовах переміщення

Тетяна Павлівна Бондарєва, кандидат філологічних наук, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Вовчанський фаховий коледж Державного біотехнологічного університету» (м. Вовчанськ, Харківська обл.)

Неформальне освіта як інструмент підготовки до конкурсів та олімпіад

Алла Михайлівна Гейдел, викладач-методист кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Харківського педагогічного професійного коледжу

Неформальна освіта в системі підготовки майбутніх архітекторів: виклики та можливості воєнної години

Наталія Вікторівна Ігнатьєва, кандидат архітектури, доцент, доцент кафедри архітектури Харківської державної академії дизайну та мистецтв

Бібліотека - територія неформального освіти: навчаємося упродовж життя

Марія Миколаївна Чегринець, головний бібліотекар відділу наукової систематизації, предметизації та організації систематичних каталогів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка

Неформальна освіта в Україні: публічно-управлінський аспект

Микола Олександрович Благовестов, завідувач соціокультурного центру Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка

Вишезазначені теми виступів зацікавило багато фахівців: було понад 190 слухачів. Презентації будуть надані всім слухачам для подальшого використання. 

Вебінар «Мовний код нації»

             24 червня 2026 року методисти Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва прослухали вебінар «Мовний код нації», організований ВГО Українською бібліотечною асоціацією.  

            З лекціями виступили спікери-лекторки:

 Тетяна Гранчак , докторка наук із соціальних комунікацій, запрошена дослідниця Інституту глобальних діл Мойніхана Сіракузького університету (США), членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація. 

Олена Івановська, українська фольклористка, професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри фольклористики КНУ ім. Шевченка, заступник директора Інституту філології КНУ з виховної роботи. Член науково-методичної комісії Інституту філології КНУ, Експертної ради ВАК України.

    Вона наголосила на темі бібліотек в умовах цифровізації. Бібліотеки, популяризуючи українську книгу та читання, сприяють утвердженню поваги до рідної мови, зміцненню національної свідомості та збереженню культурної ідентичності. Через знайомство з творами українських письменників бібліотеки допомагають усвідомити цінність рідної мови як основи національної ідентичності та духовного багатства народу.