Премії та лавреати 2026 року

Артур Дронь, Мирослав Лаюк та Валерій Пузік стали фіналістами Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2026 року.

Письменник, ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Його Книжку «Гемінґвей нічого не знає » назвали « одним із найпотужніших, найпронизливіших і художньо зрілих літературних голосів сучасної України».

Він автор поетичних книжок «Общежиток №6» (2020) та «Тут були ми» (2023), а також книжки короткої прози «Гемінґвей нічого не знає». Ця книжка отримала відзнаку «Вибір Читомо» та увійшла до списку найкращих українських книжок 2025 року за версією Українського ПЕН у категорії «есеїстика».

Дронь також лауреат премії імені Юрія Шевельова-2025, а 2026 року його книжка претендує на премію Львова – міста літератури ЮНЕСКО. 

2026 року Артур Дронь став автором Радіодиктанту національної єдності. 

Письменник та воєнний документаліст Мирослав Лаюк.

Документальна книжка «Бахмут»  «демонструє майстерне поєднання художнього репортажу, щоденникових записів та есеїстики» .

Мирослав Лаюк  – письменник, військовий документаліст, викладач Київо-Могилянської академії. Він автор романів та поетичних книжок «Баборня», «Залізна вода», «Осоті!», «Метрофобія», а також книжок репортажів та есеїв «Бахмут» та «Списки». 

За «Бахмут» Лаюк отримав премію імені Юрія Шевельова 2024 року, а 2026 року ця книжка увійшла до короткого списку польської премії імені Рішарда Капусцінського. "Списки" перемогли в номінації "Есеїстика" премії "Книга року BBC-2025".  У вересні 2026 року Мирослав Лаюк увійшов  до п'ятірки фіналістів премії Петерсона, а в Лондоні поставили п'єсу Валерія Пузіка «Привиди у гілках».

Війна у творчості  Валерія Пузіка не є декорацією чи формальним маркером. Це среда, в якій він досліджує людину: її страх, самотність, гумор, любов, втрати, дружбу, здатність залишатися собою та змінюватися.  Валерій Пузік  – письменник, художник, режиссер-документаліст, військовослужбовець. За освітою вин художник-дизайнер. Його дебютна книжка «Моноліт» вийшла у 2018 році. Він також автор книжок «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «З любов'ю — тато!», «Метелик і танк», «Охотники за щастям» та «Ким ми були».  

За книжку «З любов'ю – тато!» Пузік отримав премію імені Богдана Хмельницького.
Також він отримав відзнаку імені Галини Могильницької у номінації «Громадянська позиція, честь та гідність» та став лавреатом конкурсу малої прози імені Івана Чендея за оповідання «Шульц». 

Про Премію Конрада-Коженьовського

Премію Конрада-Коженьовського  заснував Польський інститут у Києві 2007 року, її вручають раз на два роки. Відзнаку присуджують українським письменникам та письменницям віком до 40 років за послідовність творчого шляху, інноваційність форми та універсальність послання. 

 Раніше її лавреатами ставали Андрій Любка (2024), Вікторія Амеліна (2021), Артем Чех (2019), Катерина Калітко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (09) (2007). 

 Фіналістами премії імені Конрада 2024 року також були Олександр Михед та Ярина Чорногуз. У 2021 році до фіналу премії, крім Амеліної, увійшли Катерина Бабкіна та Павло Коробчук.

Джерело:   https://chytomo.com/staly-vidomi-finalisty-premii-imeni-konrada-2026/

Премія Львова – міста літератури ЮНЕСКО  – всеукраїнська літературна нагорода, започаткована 2018 року Львівською міською радою та офісом «Львів – місто літератури ЮНЕСКО». Її започаткували після того, як у грудні 2015 року Львів отримав статус міста літератури у Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Журі відібрало 22 книжки в основній номінації та шість у спеціальної, що  цього року було запроваджено для авторів-військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни. У 2026 році конкурс проводять ушосте.

До довгого списку увійшли такі книжки:

Основна номінація

·         "Інтермедіум Кассандра: Інтермедіальні студії" - авторський колектив: Софія Варецька, Світлана Маценко, Діана Мельник, Ярина Тарасюк, Оксана Левицька, Наталія Мочернюк, Євген Нахлік;

·         Марія Сердюк   «Суперлюди. Технології незламності» ;

·         «Інший вінок. Альманах феміністичної поезії»,  упорядниці Олена Павлова та Оля Новак;

·         Олена Павлова   «Світлочутливі» ;

·         Василь Махно   «Курі не літають» ;

·         Юлія Мусаковська   «Каміння та гвозди» ;

·         Ганна Осадко  «Мисливці повертаються завжди» ;

·         Ярина Сенчишин "Упертюх і Дикунка";

·         Остап Українець і Катерина Дудка   «Діло діточе» ;

·         Люба-Параскевія Стрінадюк   «По татовому плечу» ;

·         Євгенія Подібна   «Її війна» ;

·         Ольга Саліпа "Таких тисячі";

·         Ганна Половенко   «Життя як уламки скла» ;

·         Іван Андрусяк  «Третя світова тиша» ;

·         Олександр Міхед та Павло Міхед   «Живі. Зрозуміти українську літературу» ;

·         Лєна Лягушонкова   «Мій прапор записавши котик» ;

·         Христина Морозова  «Фанатка. Біполярна історія» ;

·         Аліса Гаврильченко "Валіна посвідка";

·         Надійка Гербіш  «Дім, який ти любила, мамо» ;

·         Ганна Ютченко   «Про неможливість приручити каміння» ;

·         Тетяна Дейнегіна «Аглофабрика»;

·         Оксана Ковальчук   «Позбавлена» .

Спеціальна номінація

·         Валерій Пузік "Кім були";

·         Гліб Бітюків»Моєї донечці. Записки тата з війни»;

·         Артур Дронь «Ґемінвей нічого не знає»;

·         Богдан Коломійчук "Хороші передчуття";

·         Тетяна Хіміон «Танго Соло»;

·         «Voices of Defenders. vol.1» — збірка ветеранських новелів, упорядник Григорій Семенчук. До збірки Voices of Defenders. vol.1» увійшли твори десяти авторів: Андрія Боднара («Вітер»), Ірини Васечко («Кнопка»), Ігоря Дусана («Teach»), Анастасії Хлібник («Мама»), Андрія Каспшишака, Інни Короленко («Корольок»), Володимира («Професор»), Данила Ставицького («Котик») та Андрія Сушка («Хімік»).

Журі премії Львова – міста літератури ЮНЕСКО оголосило довгий список 2026 року, до якого увійшли 28 книжок зі 120 поданих на конкурс робіт. 

Джерело: https://chytomo.com/iaki-knzhky-v-2026-pretenduiut-na-premlvova-mista-literatury-iunesko/