ШАНОВНІ КОЛЕГИ! ВІТАЄМО ВАС НА НАШОМУ БЛОЗІ "ФАЙНІ ПАВИ". ДЛЯ ВАС ЗАВЖДИ ЦІКАВА й КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ.

Translate

пʼятниця, 5 грудня 2025 р.

Запрошуємо у подорож часом...

8 грудня відзначається неофіційний День подорожей часом 

Цей день не має офіційного статусу, але є чудовим приводом для обговорення концепції подорожей у часі, популярної літератури, пов'язаної з цією темою. З'явилося воно понад 20 років тому у Мережі за ініціативи фанатів фантастики, які вирішили, що це чудова нагода святкувати таку цікаву подію – вдавати з себе мандрівників у часі.  

Книголюби знають чудовий спосіб подорожувати у годині – вибирають цікаві книги та мандрують різними епохами разом із героями улюблених творів.

Пропонуємо вам кілька захоплюючих книг для дітей та підлітків від українських письменників, а також авторів іноземної літератури :

Андрій Бачинський « Трикутник Зевса »

Єдина книжка, яку Теодор зміг прихопити на Крит, – це шкільний підручник із геометрії, аби виправити річну оцінку. А коли його батьки, виснажені палючим сонцем, залишаються біля готельного номера, хлопець вирішує самостійно податися до руїн Кносського палацу та знайти знаменитий лабіринт Мінотавра. Саме там із Тедом стається дещо неймовірне: він опиняється у далекому минулому, за години, коли ще жили Архімед та Ератосфен, греки вірили у могутніх жителів Олімпу, а істинні знання відкривалися лише обраним.

Олександр Гаврош «Музей пригод»

Героям фантастичної повісті Олександра Гавроша вдалося знайти загадковий портал переміщення у часі: він – у нещодавно виявленій потайній музейній кімнаті, куди будь-що вирішивши потрапити письменник-початківець Мирон Клаповух. Заради втілення своїх планів він, оманою та хитрістю, намагається прилучити до них головну героїню – юну берегиню Музею раритетів Яну Приймак... До кімнати потрапляє і Роман Лук'янович, директор музею...

«Врятувати Тараса Шевченка»

Фантастична повість Олександра Гавроша «Врятувати Тараса Шевченка» є продовженням книжки «Музей пригод». Якось побачивши у Музеї Шевченка вже знайоме крісло-гойдалка – загадковий портал переміщення у часі, – директор Музею раритетів Роман Лук'янович Попадинець вирішує відправитися у ХІХ століття, щоб урятувати Тараса Григоровича від 10-річного заслання у казахські степи. Разом з ним вирушають біля мандри часом син Попадинця Ясь та юна хранителька музейних фондів Яна Приймак. Героям доведеться пережити цілий калейдоскоп карколомних пригод – вони побувають у Києві ХІХ століття, познайомлятися з Афанасьєвим, який згодом стане Афанасьєвим-Чужбинським, поспілкуються із самим Великим Кобзарем.

«Героїчні канікули»

Фантастична повість Олександра Гавроша “Героїчні канікули” – третя книжка серії “Музей пригод” (дві попередні – “Музей пригод” та “Врятувати Тараса Шевченка” – вийшла друком у видавництві “Фоліо”).

Весняні канікули обернулися для Яся Попадинця неабиякими пригодами, адже він вирушив зі своїм дідусем Лук'яном на Закарпаття – у місто Хуст, де той народився і де була похована його мати. Ясів дідусь перед смертю вирішивши знайти хоч якусь інформацію про свого батька, який загинув ще до його народження. І як же здивувався Ясь, побачивши у Хустському краєзнавчому музеї вже знайоме крісло-гойдалка – загадковий портал переміщення у часі. І, звичайно ж, метикуватий парубок не збирався втрачати свій шанс побувати в минулому. Цього разу він опинився у того ж Хусті, лише 1939 року, коли вирішувалася частка Закарпатської України.

«Геніальне кохання»

Дивовижні мандрівки на кріслі-гойдалці – загадковому порталі переміщення у часі – тривають! Цього разу герої будуть опинятися на весіллі самого Каменяра – Івана Франка, познайомляться з його нареченою, з Миколою Лисенком, з молодими «громадівцями». Але найцікавіші пригоди чекають на юну завідувачку фондів Музею раритетів Яну Приймак, незадоволену своєю приватною життям і розчаровану у сучасних чоловіках, яка, потрапивши до ХІХ століття, раптом зустріне там свою любов. 



Дзвінка Матіяш « Мене звати Варвара »

Школярка Варвара простежує таємне походження свого імені. Чи не на честь святої великомучениці Варварі, яка жила в ІІІ столітті, покровительки багатих земель та професій, останки якої зберігаються у Володимирському соборі під Київом? Спираючись на факти, пов'язані з їхніми іменами, дівчина знайде найулюбленішу у світі тезку – відому киянку Варвару Ханенку, за допомогою якої... маніпулювали українською столицею на початку 20 століття. Давайте прогуляємось з нею сучасним Київом! Як? Дізнаємось з книги!


 «Сторожова застава» Володимир Рутківський

«Сторожова застава»  —захопливе українське фентезі про п'ятикласника Вітька, якому випала нагода переміститися за годину, ще й не кудись, а до Київської Русі! Через портал печери хлопець потрапляє у 1097 рік, де переживає чимало пригод, знайомитися зі славнозвісними богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та Добринею Микитовичем, а також дізнається більше про історію свого краю. Книга стане чудовим подарунком для підлітків-книголюбів. 

Зірка Шевченка « Вартові ворота »

Південь Франції, містечко Лярок, що у передгір'ї Севенн, – саме сюди прибуває старшокласниця Олеся, щоби провести літні канікули в гостях у тітки. Подорожуючи Піренеями зі своїм кузеном Крістіаном, дівчина натрапляє на диво природи – підземну річку Фонтесторб, течія якої зупиняється щопівгодини, а також приховує чимало таємниць. Двоє підлітків намагаються їх розгадати – і несподівано для себе потрапляють за Браму часу, просто біля вір середньовічних Альбігойських воєн...

Твори авторів іноземної літератури

Рей Бредбері «І вдарив грім» («Гуркіт грому») 

Ці докази ілюструють «ефект хуртовини». Туристи раптово змінюють хід історії, наступаючи на метелику менше ніж за годину за ціною років динозаврів.

Дженніфер Белл «Дивотеча» 

 Трьох 13-річних школярів швидко відправляють на космічний корабель, який проектує сам Ісаак Ньютон, та одружують із 2473 людьми. Книга розповідає про їхні переваги та спроби повернутися додому. 

 Роберт Гайнлайн «Двері у літо»


Роман був написаний Робертом Гайляйном лише за 13 днів. Дія відбувається в майбутньому, де головний герой, інженер і винороб Ден Девіс, планує або поринути в «холодний сон» разом з котом, або ж пройти крізь 30 доль і помститися мошенникам. Але його планам не судилося здійснитися крізь око диявола, тому якщо людина помилиться, то немає ні шкоди, ні грошей. Ріккі почав дорослішати. Професор, який розробив машину Годіні, втратить шутку і повернеться, щоби виправити помилки.

Бен Елтон «Знову і знову» 

 У цій книжці герой отримує один шанс змінити історію, і йому доводиться вирішувати, як це зробити. Хоча це і доросла література, вона може бути цікавою підліткам з певними інтересами.

Ця історія настільки складна, що її легко читати. А після прочитання важливо поповнити свої знання з історії.

Г'ю Стентон прибув у 20-ті століття у травні та знищив людство Великою війною, яка призвела до мільйонів смертей, горя та руїн. Тепер він живий у 1914 році та сповнений рішучості перетворити цю епоху страху на Золоту епоху. Один вистріл розпочав цю війну. Як хтось інший може все змінити?

 Емілі Сент-Джон Мандель «Спокійне море»  

«Море спокою»  – атмосферний науково-фантастичний роман, у якому сплітаються долі героїв різних епох: графа-вигнанця з минулого століття, що вирушає до мандрівки Атлантичним океаном, Міреллі з 2020-го, яка шукає зниклу подругу. Усіх цих людей пов'язує один хвилюючий момент, якого вони самі не можуть зрозуміти.

У 2401 людини існує гіпотеза, що наша діяльність є лише імітацією. Тож Гаспері-Жак Робертс береться дослідити аномалію в Інституті Годіна.

  https://vivat.com.ua/blog/10-tsikavykh-knyh-pro-podorozhi-v-chasi/

 https://starylev.com.ua/blogs/podorozi-u-casi-y-insi-dyva-8-zaxoplyvyx-knyg-dlya-ditey-pidlitkiv-i-doroslyx?srsltid=AfmBOorYY1Aa0tmQspIMskBmcn7MNdbOb

 

 


четвер, 4 грудня 2025 р.

До Міжнародного дня волонтера

В Україні та світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера.

2025 року виповнюється сорок років як було проголошено рішення Генеральної асамблеї ООН від 17 грудня 1985 року щодо встановлення Міжнародного дня волонтера – 5 грудня.

Перший волонтерський проект був здійснений після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, за участю німецької та французької молоді. Тоді волонтери  відновлювали зруйновані ферми біля найзапекліших боїв між німецькими та французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, і волонтерський рух поширився на світ.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX ст. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року. На сьогодні він регламентується Законом «Про волонтерську діяльність».

Література не може стороннім спостерігачем. Вона миттєво реагує на будь-які зміни у життя країни та громадян. 

Війна змінює все і всіх: вплинула  й на письменницькі звички та ритуалі. 

Серед українських письменниць, які стали волонтерками, є:

Тамара Горіха Зерня – письменниця, волонтерка.

Авторка роману «Доця», який став культовим текстом про війну. Підтримує військових та документує історії боротьби у своїй творчості.

Тетяна Череп-Пероганич – письменниця, волонтерка.

Координаторка волонтерської ініціативи «Столичні батончики», що виготовляє енергетичні вітамінні батончики для українських воїнів.

Любов Єремічева – письменниця, журналістка, волонтерка .

Співзасновниця волонтерської ініціативи «Культ_о_Во», яка підтримує українських військових та розвиває культуру в умовах війни.

Оксана Стоміна – письменниця, волонтерка.

Допомагає військовим та цивільним, займається збором коштів та гуманітарної допомоги, активно висвітлює події війни у ​​своїх текстах.

Юлія Ілюха – українська поетка, прозаїкиня, журналістка, волонтерка АТО. Лауреатка багатьох українських та зарубіжних літературно-мистецьких премій.

Також багато письменників, як  Сергій Жадан, активно займаються волонтерством та розповідають світу про війну в Україні; Андрій Любка – письменник, волонтер. На грудень 2024 року він придбав 325 автомобілів для ЗСУ.

Письменники, які стали голосом України під час війни    https://surl.li/cvdtss

Словом і ділом: історії 10 письменників-волонтерів

https://pen.org.ua/slovom-i-dilom-istorii-10-pismennikiv-volonteriv


 


четвер, 27 листопада 2025 р.

Інформація. Бібліотека. Людина.

 Інформація для людини, це всілякі сигнали та відомості які передаються між людьми усно, жестами чи письмово, а також цілий ряд інших способів, спрямованих на передачу та сприйняття деяких даних усіма нашими органами чуття, які потенційно могли б бути відповідно оброблені та виведені на рівень нашої свідомості. Всі часи інформація займала в житті людини одну з найважливіших позицій. Інформаційна сфера існування людей піддавалася і піддається всіляким рухам, коліванням, лавиноподібним наростанням, так званим «інформаційними вибухами» і навпаки обмеженням, скороченням, відомим як «інформаційний голод», а також низки інших трансформацій і змін.

Щорічно у останній п'ятниці листопада відзначається Всесвітній День Інформації. 2025 року Всесвітній день інформації – 28 листопада .

Вчені та фахівці, громадські та державні діячі, що сприяють розвитку та прогнозуванню проблем інформаційних технологій, а також процесів у різноманітних галузях господарства та інформаційно-виробничої діяльності знаходяться у постійному пошуку рішень, що стосуються інформаційної складової нашої громадської та соціальної життя. Інформаційне навантаження у сучасному співтоваристві досить потужне і всі спроби його оптимізації активно сприяють раціональному використанню цього інформаційного потоку.

Бібліотека та інформація пов'язані між собою, оскільки бібліотека є установою, яка збирає, зберігає та надає доступ до різних типів інформаційних ресурсів . Вона виступає як культурно-освітній заклад, інформаційний центр та місце для розвитку особистості, виконуючи інформаційну, комунікативну та культурно-просвітницьку функції. 

Зв'язок бібліотеки та інформації

Збір та збереження інформації:  Бібліотеки збирають, опрацьовують та зберігають різноманітні інформаційні ресурси, включаючи друковані матеріали (книги, журнали), рукописи, аудіовізуальні та цифрові носії.

Надання доступу:  Головна функція бібліотеки – надання доступу до цих ресурсів користувачам. Це включає створення каталогів для пошуку та обслуговування читачів.

Роль інформаційного центру:  У сучасному світі бібліотека є важливим інформаційним центром, який допомагає людям орієнтуватися в інформаційному просторі та розвивати інформаційну культуру.

Розвиток особистості:  Бібліотеки сприяють розвитку особистості через доступ до знань, навчання, а також через заходи, що стимулюють спілкування та обмін думками.

Сучасні цифрові бібліотеки:  Існує також концепція електронних бібліотек, які є розподіленими інформаційними системами для зберігання та використання електронних документів, таких як текст, графіка, аудіо та відео.

Інші значення терміну «бібліотека»:  Варто зазначити, що термін «бібліотека» також використовують у комп'ютерних науках для позначення набору об'єктів чи підпрограм для вирішення схожих завдань, наприклад бібліотеки функцій у програмуванні. 

Значення і вплив, який чинить інформація на людину досконально так до кінця і не вивчено.

 https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=309&year=2025


четвер, 20 листопада 2025 р.

«Арттерапія – дієвий формат роботи бібліотек у реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?»

                              

19 листопада 2025 року у форматі Zoom відбулася онлайн-конференція «Арттерапія – дієвий формат роботи бібліотек у реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?». Захід об'єднав фахівців дитячих та юнацьких бібліотек Харківщини для обговорення інноваційних підходів до підтримки емоційного добробуту дітей та молоді засобами творчості, бібліотерапії та арттерапевтичних практик.

Організатором конференції виступила КЗ «Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва» ХОР, фахівці якої представили власні напрацювання.

Колеги Богодухівської та Краснокутської Публічних бібліотек розповіли про свій досвід роботи у цьому напрямку.

Учасники ознайомилися з низкою практичних кейсів та ефективних рішень  від КЗ «Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва»


Тетяна Смєкалова , завідувач Відділу науково-методичної роботи та бібліотечного маркетингу, у виступі «Арттерапія у бібліотечній практиці» окреслила ключові підходи до впровадження арттерапевтичних методик у роботі дитячих та юнацьких бібліотек, акцентувавши на їх ролі у психологічній підтримці юних користувачів.




Марина Басалкевич , провідний бібліотекар інтернет-центру та працівниця молодіжного простору KO_LABА , презентувала тему «Молодіжний простір KO_LABА – арттерапевтичний майданчик: експерименти, креатив та підтримка ментального здоров'я молоді» , продемонструвавши сучасні формати роботи, що поєднує.